МІСТО (НЕ)МОЖЛИВОСТЕЙ. РОЗВИТОК І ЗАНЕПАД САМБОРА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ. ІСТОРИЧНЕ ЕСЕ*
Розглянуто проблеми міжетнічних, міжкультурних та міжособистісних взаємин у багатонаціональному просторі галицького містечка Самбір. З’ясовано, що динамічні зміни кордонів і політичних устоїв у поєднанні і з господарськими піднесеннями та кризами формують образ досі не бачених за масштабом змін. У вирі подій траплялися дуже репрезентативні злети і падіння цілих міст та окремих людей, що власне і є темою цього дослідження. Основну увагу присвячено міжвоєнному періоду історії Самбора, проте розуміння складних процесів змушує також звертатися до більш ранніх періодів кінця ХІХ – початку ХХ ст. та повоєнних років. Проаналізовано інституційний розвиток політичних, громадських та культурних організацій, стан освіти, промислові можливості території, зміни архітектурного портрету міста, а також представлено особливості повсякденного укладу життя пересічних мешканців Самбора. Головним питанням, на яке здійснено спробу відповісти, є те, чи модернізація була прямо пов’язаною з дилемами війни і наскільки специфіка новочасних трансформацій у малому містечку відрізнялася від аналогічних процесів у тогочасних великих містах. Не менш важливою у цьому контексті постає тема міжнаціональних взаємин як певного детермінанта щодо нормалізації міського життя у міжвоєнні роки. Висунуто припущення стосовно альтернативної історії Самбора і потенційного розвитку міста, якщо б його не торкнулися воєнні лихоліття. З сучасної перспективи видно, що модернізація Самбора проходила із запізненням і населення не встигло відчути всіх благ цивілізації. Військові дії майже не знищили архітектури ХІХ ст., проте людські та матеріальні втрати були величезними. Велика війна перервала давні суспільні зв’язки. Розвитку і модернізації Самбора протягом 1918–1939 рр. стали на заваді [1]економічні та господарські труднощі Польської держави, а також світова криза. Відчутними були протиріччя серед мешканців міста, які хоч не перешкоджали, але також і не сприяли економічному розквіту.
*Текст виступ на науковому семінарі відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
The historical essay is devoted to the problems of interethnic, intercultural and interpersonal relations in the multinational space of the Halychyna town of Sambir. Dynamic changes of borders and political foundations, combined with the mentioned transformations, economic upsurges and crises, form the image of hitherto unprecedented changes in scale. In the vortex of events, there were very representative ups and downs of entire cities and individuals, which is actually the topic of this study. The main attention is paid to the interwar period of Sambir's history, but the understanding of complex processes also forces us to turn to the earlier periods of the late 19th – early 20th centuries and the postwar years. The institutional development of political, public and cultural organizations, the state of education, industrial opportunities of the territory, changes in the architectural portrait of the city are analyzed, as well as the peculiarities of everyday life of ordinary residents of Sambir are presented. The main question that has been attempted to answer is whether modernization was directly related to the dilemmas of war and to what extent the specifics of modern transformations in a small town differed from similar processes in the then large cities. No less important in this context is the topic of interethnic relations as a determinant of the normalization of urban life in the interwar years. The author also makes assumptions about the alternative history of Sambir and how the city could have developed if it had not been affected by the war.