ПРЕЗИДЕНТСЬКА КАМПАНІЯ 2020 РОКУ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА

Автор
Василь ГУЛАЙ, Наталія ДМИТРИШИН
DOI
10.33402/up.2021-14-261-272
Анотація

Уперше в українському історико-політологічному науковому дискурсі проаналізовано передумови, перебіг, результати та наслідки виборів президента Республіки Польща 2020 р.

Запропоновано ретроспективу президентської кампанії-2020 у Польщі, яка виходить за межі усталеного у значної частини медіа та заанґажованих попереднім політичним режимом в Україні експертів уявлення про «добру/го» претендентку/та від опозиційної «Громадянської коаліції» М. Кідава-Блонську / Р. Тшасковського і «поганого» президента Польщі та кандидата на новий термін А. Дуду від провладної партії «Право і Справедливість».

Основну увагу зосереджено на перебігу президентської кампанії, зокрема через порівняння динаміки соціологічних опитувань різних структур електоральних симпатій поляків впродовж лютого–червня минулого року.

Окремо розглянуто вплив пандемії COVID-2019 на перебіг виборчого процесу та зміни у польському законодавстві на завершальному етапі президентської кампанії 2020 р. у Польщі.

З’ясовано, що в новітню політичну історію держави періоду пандемії польські президентські вибори 2020 р. увійшли як перші загальнонаціональні вибори, що початково були перенесені через загрозу коронавірусу. Голосування за серйозних карантинних заходів у прогнозованому І турі відбулося на виборчих дільницях, а у двох ґмінах на південному заході голосування стало можливим тільки у так званий кореспонденційний спосіб.

Кількість голосів, які були подані за обидвох кандидатів у ІІ турі, становила 20 458,9 тис., що на 10 334,5 тис. більше, ніж у І турі. Попри те, що новий кандидат від ГП Р. Тшасковський на майже 2 910,8 тис. голосів у розрахунках зростання кількості виборців між І та ІІ турами випередив свого конкурента, він не переміг А. Дуду. Із невеликою перевагою (422,3 тис.) останнього переобрали на новий термін.

За результатами голосування та підсумками виборів для політичної системи Польщі найближчих років, встановлено нищівну поразку висуванців від ПСП та «Лівиці». На тлі краху лівих та лівоцентристських кандидатів очевидним успіхом є результат право-консервативного К. Босака, якому, щоправда, доведеться у найближчі роки позмагатися з іншими очільниками «Конфедерації» за лідерство на крайньому правому фланзі польського політикуму, зокрема в контексті можливих дострокових парламентських виборів.

Ключові слова
Польща, президентські вибори, А. Дуда, політичні партії, пандемія COVID-2019.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vasyl HULAI, Nataliia DMYTRYSHYN
DOI
10.33402/up.2021-14-261-272
Annotation
For the fi rst time in the Ukrainian historical and political scientifi c discourse, the preconditions, course, results, and consequences of the Republic of Poland President elections in 2020 are analyzed. The authors propose a retrospective of the 2020 presidential campaign in Poland, which goes beyond the established in a large part of the domestic media and experts from the previous political regime in Ukraine, representing the «good» candidate from the opposition «Civic Coalition» M. Kidawa-Błońska / R. Trzaskowski and the «bad» President of Poland and a new term candidate, A. Duda, from the pro-government party «Law and Justice». The main focus is on the course of the presidential campaign, in particular, through the comparison of the dynamics of Poles’ electoral sympathies and opinion polls of various structures during February-June last year. The impact of the COVID-2019 pandemic on the course of the election process, in general, and changes in Polish legislation and among candidates for the highest public offi ce are considered separately, which was observed at the fi nal stage of the 2020 presidential campaign in Poland. To sum up, the Polish political elections of 2020 entered the recent political history of the country during the pandemic period as the fi rst national elections that were initially postponed due to the threat of coronavirus; nevertheless, voting during serious quarantine measures in the projected fi rst round took place at polling stations, and in two communes in the south-west, voting became possible only in the so-called correspondence method. The number of votes cast for both candidates in the second round was 20,458.9 thousand, which is 10,334.5 thousand more than in the fi rst round. Even though the new candidate from the «Civil Coalition», R. Trzaskowski, was almost 2,910.8 thousand votes ahead of his rival in the calculations of the increase in the number of voters between the fi rst and second rounds, he did not defeat A. Duda. With a slight advantage (422.3 thousand) the last-mentioned was re-elected for a new term. Focusing on the results of the voting and the results of the elections for the Polish political system in the coming years, it is fi rst worth noting the devastating defeat of the nominees from the PSP and the «Livytsi». Secondly, in the background of the collapse of the left and center-left candidates, the obvious success is the result of the right-conservative K. Bosak, which, however, will have to compete in the coming years with other leaders of the «Confederation» for leadership on the far right fl ank of Polish politics, in particular, in the context of possible early parliamentary elections. Further research should continue the study of the issue of the permanent political crisis in the pro-government camp of the United Right and the growing political weight of the «bronze» winner of the fi rst round of voting on June 28, 2020, Sz. Hołownia and his movement «Poland-2050»
Оголошення:
Новини:

Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття» (програма)

Шановні колеги! До Вашої уваги програма Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», яка відбудеться 5 грудня 2024 р.

Відбувся науковий семінар за участю Ольги Заневич про паризькі оригінали граматик Івана Ужевича

27 листопада 2024 року Львівський музей історії релігії вкотре відчинив двері для проведення чергового наукового семінару відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії. Організувала та модерувала захід к.і.н. Ірина Орлевич.