«НЕ ВСЕ ПРАВДА, ЩО ТАМ СКАЗАНО, А МНОГО ПРАВДИ ЗАМОЛЧАНО»: ІДЕЙНО-КУЛЬТУРНИЙ КЛІМАТ У ГАЛИЧИНІ В ПЕРЕДДЕНЬ «ВЕСНИ НАРОДІВ»

Автор

Мар’ян МУДРИЙ

DOI

10.33402/up.2022-15-46-80

Анотація

З’ясовано, що ідейним обрамленням революційних подій 1848–1849 рр., які увійшли в історію як «Весна народів», був складний комплекс настроїв і мотивів, що стрімко, як для свого часу, визрівали впродовж кільканадцяти попередніх років. Спостережено, що для галицьких українців, попри вже тривале – більш як півстолітнє – перебування у складі монархії Габсбурґів, основним в ідейних шуканнях був транзит від польського соціально-територіального і мовно-культурного простору Речі Посполитої до етнонаціональної організації суспільства та протистояння австрійському імперському централізму. Висвітлено роль, яку в цьому переході відіграла двоступенева українсько-польська ідентичність (поштовхом для її увиразнення стало польське повстання 1830–1831 рр., під час революції вона виллється у створення Руського собору, а самих її представників пізніше називатимуть русинами польської нації – gente Rutheni, natione Poloni). Обґрунтовано, що в соціальному плані середовище «русинів польської нації» було перехідним, короткочасним виявом модерного націєтворення, пошуком історичних і світоглядних орієнтирів, а в ідейному – результатом зіткнення і взаємодії двох ідеологій – Просвітництва і Романтизму, які пропонували різне розуміння народу-нації – відповідно, державно-політичної та етнічно-культурної спільноти. Як існування, так і розпад двоступеневої українсько-польської ідентичності давали ідейну поживу для перетворення місцевої руської ідентичності на українську в її сучасному розумінні. Показано, що посередниками на цьому шляху були австрофільство і русофільство. Українофіли потребували аргументів, які б відмежовували український простір від російського, і чимало таких аргументів знаходили в польському ідейно-політичному та культурно-інтелектуальному дискурсі. Тому-то стверджується, що полонофільство стимулювало розвиток українофільства і навіть, у певному сенсі, було його частиною

Ключові слова

Галичина ХІХ ст., українсько-польські відносини, «русини польської нації» (gente Rutheni, natione Poloni), революція 1848–1849 рр. («Весна народів»), модерне націєтворення.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Marian MUDRYI

DOI

10.33402/up.2022-15-46-80

Annotation

It is clarified that the ideological framework of the revolutionary events of 1848–1849 that came down in history as the Spring of Nations was a complex set of attitudes and incentives that developed rapidly as for its time during the previous few decades. As for the Ukrainians in Halychyna, despite being a part of the Habsburg Monarchy for such a long time, more than half a century, the main idea of their ideological pursuit was to shift from the Polish socio-territorial and linguistic-cultural space of the Polish-Lithuanian Commonwealth to the ethnonational organization of society and the opposition to Austrian imperial centralism. The article demonstrates what role the two-stage Ukrainian-Polish identity played in this shift (the Polish uprising of 1830–1831 was an impetus for its designation, during the Revolution, it would manifest itself in the establishment of the Ruthenian sobor and its representatives would be called Ruthenians of the Polish nation – gente Rutheni, natione Poloni). It is justified that at the social level, the community of «Ruthenians of the Polish nation» was a transitionary and short-term manifestation of modern nation-building, a pursuit of historical and ideological guidelines. As for the ideological level, it was the result of the clash between two ideologies and their interaction – Enlightenment and Romanticism that provided a different understanding of the ethnos-nation – and consequently, governmental-political and ethnic-cultural community. Both the existence and the disintegration of the two-stage Ukrainian-Polish identity provided the ideological nourishment for the transformation of the local Ruthenian identity into the Ukrainian one in its modern sense. It is demonstrated that Austrophilism and Russophilism were the mediators during this process. Ukrainophiles needed arguments to separate Ukrainian space from Russian and a lot of such arguments they found in Polish ideological and political as well as cultural and intellectual discourse. Due to this, it is argued that Polonophilism prompted the development of Ukrainophilism and in a way, was even its part.

Keywords

the XIX-century Halychyna, Ukrainian-Polish relations, «Ruthenians of the Polish nation» (gente Rutheni, natione Poloni), Revolution of 1848–1849 («Spring of Nations»), modern nation-building.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття» (програма)

Шановні колеги! До Вашої уваги програма Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», яка відбудеться 5 грудня 2024 р.

Відбувся науковий семінар за участю Ольги Заневич про паризькі оригінали граматик Івана Ужевича

27 листопада 2024 року Львівський музей історії релігії вкотре відчинив двері для проведення чергового наукового семінару відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії. Організувала та модерувала захід к.і.н. Ірина Орлевич.