Розглянуто обставини утворення Українського центрального комітету у Варшаві. З’ясовано, що перед інституцією стояло завдання організації української політичної еміграції в Польщі, надання її представникам моральної та матеріальної опіки. Складником діяльності УЦК у Варшаві були пошуки роботи для інтернованих військових Армії УНР, допомога у видачі довідок для отримання карт азилю (прихистку); задля консолідації емігрантів УЦК створював місцеві відділи (філії) і призначав уповноважених. Вказано, що на роботу філій УЦК негативно впливали організаційні труднощі, внутрішні суперечності, брак кадрів, зміни керівників філій, розпорошення емігрантів.
Стверджено, що наукова новизна статті полягає в запровадженні до наукового обігу архівних документів, міжвоєнної періодики, що дало змогу висвітлити етапи формування, форми роботи та персональний зріз відділу УЦК у Рівненському повіті.
Доведено, що перша група УЦК у Рівненському повіті виникла на Бабинсько-Томахівській цукроварні, об’єднавши військових емігрантів, яких очолював генерал Армії УНР Євген Білецький. Встановлено, що налагодження роботи відділу УЦК у Рівному відбулося після травневого перевороту 1926 р., в умовах «волинського експерименту» воєводи Генрика Юзевського, який надавав усіляку підтримку емігрантам УНР, небезпідставно розцінюючи їх як своїх союзників. Зазначено, що найдіяльніший період Рівненської філії УЦК тривав із 1928 р. по 1936 р. за керівництва полковника Армії УНР Івана Литвиненка, чому сприяло те, що, будучи співробітником розвідувального відділу УНР у Варшаві, очільником контрольно-розвідувального центру УНР у Рівному, він мав кращі можливості організаційної праці, ширші контакти з польською владою.
Досліджено форми роботи Рівненської філії УЦК, як-от: популяризація імені Симона Петлюри, опіка над хворими, одинокими побратимами, організація їхніх поховань, увічнення пам’яті учасників Української революції. Акцентовано увагу на реакції діячів філії щодо подій у підрадянській Україні. Звернено увагу на участь представників Рівненської філії в з’їздах УЦК у Варшаві. Обґрунтовано поступове припинення діяльності Рівненської філії УЦК наприкінці 1930-х років. Причинами цього визначено згортання «волинського експерименту», а також розчинення осередку УЦК в інших проурядових структурах.
Український центральний комітет, Друга Річ Посполита, відділ, Рівненський повіт, «волинський експеримент».
The article examines the circumstances of the formation of the Ukrainian Central Committee (UCC) in Warsaw. It was found that the institution faced the task of organizing the Ukrainian political emigration in Poland, providing its representatives with moral and material care. The activities of the UCC in Warsaw included job searches for interned military personnel of the UNR Army, assistance in issuing certificates for obtaining asylum (shelter) cards. In order to consolidate emigrants, the UCC created local departments (branches) and appointed commissioners. It was analysed that organizational difficulties, internal contradictions, lack of personnel, changes of branch managers, dispersion of emigrants negatively affected the work of UCC branches.
The scientific novelty of the article lies in the introduction into scientific circulation of archival documents, interwar periodicals, which made it possible to highlight the stages of formation, forms of work and the personal profile of the UCC department in Rivne District.
It has been proven that the first group of the UCC in the Rivne District arose at the Babynsko-Tomakhiv sugar factory, uniting military emigrants led by General of the Army of the Ukrainian People’s Republic Yevhen Biletsky. The establishment of the UCC department in Rivne took place after the May coup of 1926, under the conditions of the «Volyn experiment» of Voivode Henryk Yuzevskiy, who provided all kinds of support to the emigrants of the Ukrainian People’s Republic, considering them as his allies. The most active period of the UCC Rivne branch lasted from 1928 to 1936 under the leadership of Ivan Lytvynenko, a colonel of the Ukrainian People’s Republic Army. This was facilitated by the fact that, as an employee of the intelligence department of the Ukrainian People's Republic in Warsaw, the head of the control and intelligence center of the Ukrainian People’s Republic in Rivne, he had better opportunities for organizational work and wider contacts with the Polish authorities.
The forms of UCC’s Rivne branch work, such as: popularizing the name of Simon Petlyura, caring for sick, lonely brothers-in-arms, organizing their burials, perpetuating the memory of the Ukrainian Revolution participants, were studied. Attention is focused on the branch officials’ reactions to the events in Soviet Ukraine. Attention was drawn to the participation of Rivne branch representatives in UCC’s Warsaw congresses. The gradual termination of the UCC’s Rivne branch activity at the end of the 1930s is substantiated. The reasons for this are determined to be the collapse of the «Volyn experiment», as well as the dissolution of the UCC cell in other pro-government structures.
Ukrainian Central Committee, Second Polish Republic, department, Rivne District, «Volyn еxperiment».
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!