Дискусії про спадщину Оссолінських у 1940-х– на початку 1990-х років
Культурна
спадщина є важливим чинником формування національної ідентичності,
громадянської освіти, міжнаціонального діалогу. Простежено
українсько-польські відносини у сфері бібліотечно-архівної спадщини на прикладі
Національного закладу Оссолінських та Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника
АН УРСР, які дають змогу проаналізувати культурно-освітній діалог та його
політичні контексти у другій половині ХХ ст. злочинна
політика тоталітарних режимів під час Другої світової війни розпорошила
унікальні бібліотечні, архівні та музейні колекції польських, українських,
вірменських, єврейських, німецьких науково-освітніх структур. Львівські фондові
колекції Оссолінеуму розділено між різними установами СРСР та Польщі.
Звернуто
увагу, що повоєнні реалії вимагали нових форматів міжінституційної взаємодії
УРСР та ПНР. Це втілилося у поступовій передачі до Польщі частини книжкових та
рукописних колекцій польських установ, приватних архівів діячів освіти, науки
та культури у 1946–1947 та 1987 рр. Зясовано, що включення довоєнного
Оссолінеуму у систему Польської академії наук 1951 р. створило правові підстави
для каталогізації отриманих збірок, працевлаштування колишніх співробітників та
формування концепції «цілісної колекції» закладу. Стверджено, що Горбачовська
перебудова уможливила конструктивний політичний діалог та співпрацю
Національного закладу Оссолінських та Львівської наукової бібліотеки АН УРСР,
але й увиразнила низку проблем, пов’язаних із різним трактуванням волі
фундатора Закладу Юзефа Максиміліана Оссолінського (Józef Maksymilian Ossoliński).
Простежено,
що в період незалежності України можливими стали відкриті дискусії про спадщину
Оссолінеуму, які невдовзі переросли у конструктивний діалог та реалізацію
проєктів зі збереження і популяризації культурної спадщини України та Польщі.
Започатковано проєкти каталогізації, оцифрування, інсталяції сучасного
програмного забезпечення, обміну ідеями та результатами досліджень.
Cultural
heritage is an important factor in the formation of national identity, civic
education, and international dialogue. The following article traces
Ukrainian-Polish relations in the field of library and archive heritage on the
example of the Ossoliński National Institute and the Lviv Scientific Library of
the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, which allow to follow the
cultural and educational dialogue and its political contexts in the second half
of the 20th century. The criminal policy of totalitarian regimes
during Second World War dispersed the unique library, as well as
archival and museum collections of Polish, Ukrainian, Armenian, Jewish, and
German scientific and educational structures. The asset collections of the
Ossolineum in Lviv were divided between various institutions of the USSR and
Poland.
Post-war
realities required new formats of inter-institutional interaction between the
Ukrainian SSR and the Polish People’s Republic. This was embodied in the
gradual transfer of part of the book and manuscript collections of Polish
institutions, private archives of education, science and culture figures in
1946–1947 and 1987. The inclusion of the pre-war Ossolineum in the system of
the Polish Academy of Sciences in 1951 created legal grounds for cataloging the
received collections, employment of former employees, and formation of the
concept of a «holistic collection» of the Institute. Gorbachev’s perestroika
enabled constructive political dialogue and cooperation between the Ossoliński
National Institute and the Lviv Scientific Library of the Academy of Sciences
of the Ukrainian SSR, but also highlighted a number of problems related to the
free interpretation of the will of the Institute’s founder, Józef Maksymilian
Ossoliński.
During
the period of independence of Ukraine, open discussions about the heritage of
the Ossolineum became possible, which soon turned into a constructive dialogue
and the implementation of projects for the preservation and popularization of
the cultural heritage of Ukraine and Poland. Projects of cataloging, digitization,
installation of modern software, exchange of ideas and research results have
been initiated.