Спроба локалізації торговельної мережі шотландського купця Артура Форбса на землях Речі Посполитої у 1685–1692 роках

Автор
Христина Базюк
DOI
10.33402/up.2024-17-36-52
Анотація
Зазначено, що у ранньомодерному Львові функціонувала група шотландських торговців, яка є маловивченою. Показано, що шотландська еміграція на землі Речі Посполитої та Руського воєводства була обґрунтована тривалим процесом того часу, спричиненим складною ситуацією всередині Шотландії та Британського архіпелагу. Стверджено, що по прибутті до Речі Посполитої емігранти добре інтегрувалися у нове суспільство: одна частина шотландців зайняла у ньому місце середнього класу, інша – приєдналася до бідніших прошарків населення. Вказано, що станом на кінець XVII ст. у Львові існувало декілька відомих родин торговців шотландського походження, серед яких найкраще вивченими є Ґордони. Досліджено, що іншою сім’єю емігрантів, яка була залучена до місцевої торгівлі, були Форбси, зокрема Артур Форбс, чиє листування зберігається у львівському Центральному державному історичному архіві України. Встановлено, що хронологія листування – це 1678–1699 рр., всі листи мають подібний формуляр, а основними темами спілкування були торгівля, фінансові розрахунки, родинна кореспонденція, прохання про допомогу, привітання зі святами, медичні рецепти та релігійні повідомлення. Доведено, що найбільш репрезентативними для вивчення торгової мережі Форбсів та їх торгівлі тканинами є 1685, 1686, 1687 та 1692 рр. Проаналізовано, що за допомогою отриманих із кореспонденції даних можна визначити, що А. Форбс відповідав за торгівлю у Руському воєводстві, а його приблизний торговий маршрут у ці роки був таким: Львів – Мостиська – Перемишль – Ярослав – Ряшів – Краків. Констатовано, що родина Форбсів мала центри у головних польських торгових містах, наприклад Патрик Форбс жив у Ґданську, де приймав товари і передавав їх Роберту Форбсові у Краків та Артуру Форбсові у Львів або Ярослав. Наголошено, що окрім них, у торговій мережі були також інші купці, які не були членами родини Форбсів, вони проживали у Ґданську, Варшаві, Вроцлаві, Замості, Ярославі, Львові та Ряшеві. Підсумовано, що доступні нам документи дають можливість відтворити торгову мережу Форбсів повною мірою лише за 4 роки, тому перспективним буде пошук інших частин їхньої кореспонденції у закордонних архівах.
Ключові слова
Львів, Руське воєводство, Річ Посполита, шотландські купці, торгівля, XVII ст., міщани.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Khrystyna BAZIUK
DOI
10.33402/up.2024-17-36-52
Annotation

It is noted that there was a group of Scottish merchants in early modern Lviv, which is poorly studied. It is shown that the Scottish emigration to the lands of the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Ruthenian Voivodeship was a natural, long-term process caused by the difficult situation within Scotland and the British archipelago. It is claimed that upon arrival in the Polish-Lithuanian Commonwealth, the emigrants integrated well into the new society: one part of the Scots took a place in the middle class, while the other joined the poorer strata of the population. It is indicated that as of the end of the 17th century there were several well-known merchant families of Scottish origin in Lviv, among whom the Gordons are the best studied. It has been researched that another emigrant family involved in local trade were the Forbeses, particularly Arthur Forbes, whose correspondence is preserved in the Lviv Central State Historical Archive of Ukraine. The chronology of the correspondence has been established to be 1678–1699. All of the letters are structured similarly, and the main topics of communication were trade, financial calculations, family correspondence, requests for help, holiday greetings, medical prescriptions and religious messages. It is proved that the most representative years for the study of the trade network of the Forbeses and their fabric trade are 1685, 1686, 1687 and 1692. It is analyzed that with the help of the data obtained from the correspondence, it can be determined that Arthur Forbes was responsible for trade in the Ruthenian Voivodeship, and his approximate trade route in those years was as follows: Lviv–Mostyska–Przemyśl–Jarosław–Rzeszów–Kraków. It is established that the Forbes family had centers in the main Polish trading cities. For example, Patrick Forbes lived in Gdańsk, where he received goods and passed them on to Robert Forbes in Kraków and to Arthur Forbes in Lviv or Jarosław. It is emphasized that, in addition to them, the trade network also included other merchants who were not members of the Forbes family. They lived in the following cities: Gdańsk, Warsaw, Wrocław, Zamość, Jarosław, Lviv, and Rzeszów. It is concluded that the documents available to us make it possible to fully recreate the Forbes trade network only during the aforementioned four years, so it will be promising to search for other parts of their correspondence in foreign archives.

Keywords
Lviv, Ruthenian Voivodeship, Polish-Lithuanian Commonwealth, Scottish merchants, trade, 17th century, burghers.
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського

Мовознавча комісія НТШ, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України щиро запрошують на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського!

Затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантної посади

Відповідно до Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 р. № 404, розпорядженням Президії НАН України № 553 від 04.10.2018 р та Положення про порядок заміщення вакантних посад наукових працівників в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25.10.2018 р. затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантної посади