Мовознавча
комісія НТШ, Дрогобицький державний педагогічний університет імені
Івана Франка та Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН
України щиро запрошують на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського!
Музеї Східної Галичини до та після 1939 року: історіографія проблеми
Автор
Любомир Хахула *
DOI
10.33402/up.2024-17-106-131
Анотація
*Статтю підготовлено в рамах стипендіальної дослідницької програми Інституту воєнних втрат ім. Яна Карського (Instytut Strat Wojennych im. Jana Karskiego).
Зазначено, що українська і польська історичні науки значну увагу приділяють проблемі музейного руху в Східній Галичині наприкінці ХІХ – першій половині ХХ ст. Проаналізовано особливості польської та української історіографії проблеми діяльності східногалицьких музеїв у час зародження музейництва у ХІХ ст., міжвоєнний період ХХ ст., їх трансформацій та втрат у роки Другої світової війни, а також повоєнних переміщень музейних пам’яток.
Показано, що в міжвоєнний період ХХ ст. з’явилися перші теоретичні та фактографічні узагальнення музейної діяльності авторства М. Третера, І. Свєнціцького, Е. Хвалевіка, А. Чоловського, Б. Януша, які звертали увагу на зародження музейного руху у Львові, Коломиї, Тернополі, потребу формування нових інституцій (зокрема, вірменського музею), наголошували на важливості музеїв для культурної репрезентації. Зауважено, що у роки Другої світової війни галицькі музеї націоналізовано, а цілісність збірок порушено внаслідок непрофесійних та злочинних радянського і нацистського режимів. Вказано, що припинений об’єктивний історіографічний процес відродився лише після демократизації України та Польщі. Доведено, що наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. національні історіографії зверталися до проблематики стану музеїв та музейних збірок у період Австро-Угорщини та ІІ Речі Посполитої (Є. Петрус, А. Крутоус, В. Кушнір, І. Гаюк, С. Терський, Ф. Петрякова,); радянських реорганізаційних заходів щодо музеїв у 1939–1940 рр. (І. Горбань, Р. Маньковаська, С. Терський); втрат та переміщень музейних предметів під час німецької окупації та після війни (Р. Дзюбан, О. Перелигіна М. Матвіюв); формування нових підходів до збереження спільної польсько-української культурної спадщини (В. Кононьчук, П. Косєвський). Розкрито високу фактографічну базу музейних студій, проте брак порівняльної перспективи в регіональному та національному вимірах. Звернено увагу на потребу дослідження міжнаціональної взаємодії музейних середовищ Східної Галичини. Рекомендовано продовження реконструкції втрачених й переміщених цілісних колекцій шляхом створення спільних українсько-польських каталогізованих баз даних. Наголошено на тому, що спільні історіографічні пошуки східногалицької музейної проблематики сприятимуть примноженню культурної пам’яті обох народів.
Ключові слова
Східна
Галичина, історіографія, музей, збірка, міжнаціональна комунікація,
радянська/російська окупація, реорганізація, переміщення пам’яток.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Liubomyr KHAKHULA
DOI
10.33402/up.2024-17-106-131
Annotation
Ukrainian and Polish historical sciences pay significant attention to the issue of the museum movement in Eastern Galicia at the end of the 19th – the first half of the 20th century. The peculiarities of Polish and Ukrainian historiography regarding the activities of Eastern Galician museums during the emergence of museology in the 19th century, the interwar period of the 20th century, their transformations, and losses during World War II, as well as post-war displacements of museum monuments, are analyzed.
It is shown that during the interwar period of the 20th century the first theoretical and factographic generalizations of museum activities, authored by M. Treter, I. Sventsitskiy, E. Chwalewik, A. Czołowski, B. Janusz, emerged. These authors drew attention to the emergence of the museum movement in Lviv, Kolomyia, Ternopil, underscored the need for the formation of new institutions (including the Armenian museum), and emphasized the importance of museums for cultural representation. During World War II, Galician museums were nationalized, and the integrity of collections was disrupted due to the unprofessional and criminal actions of the Soviet and Nazi regimes. The objective historiographic process resumed only after the democratization of Ukraine and Poland.
At the end of the 20th – the beginning of the 21st century national historiographies examined the issues of: the situation of museums and museum collections during of Austro-Hungary and the Second Polish Republic (J. Petrus, A. Krutous, V. Kushnir, I. Hayuk, S. Terskyi, F. Petriakova); Soviet reorganization measures for museums in 1939–1940 (I. Horban, R. Mankovska, S. Terskyi); losses and displacements of museum objects during the German occupation and after the war (R. Dziuban, O. Perelyhina, M. Matwijów); the formation of new approaches to preserving the shared Polish-Ukrainian cultural heritage (W. Konończuk, P. Kosiewski).
The historiographical study reveals a high factographic base of museum studies but lacks of a comparative perspective in regional and national dimensions. Attention is drawn to the need for research on the interethnic interaction of museum environments in Eastern Galicia. The continuation of the reconstruction of lost and displaced collections through the creation of joint Ukrainian-Polish cataloged databases is recommended. It is emphasized that joint historiographic searches of Eastern Galician museum issues will contribute to the multiplication of the cultural memory of both nations.
Keywords
Eastern
Galicia, historiography, museum, collection, interethnic communication,
Soviet/Russian occupation, reorganization, displacement of monuments.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантної посади
Відповідно до Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 р. № 404, розпорядженням Президії НАН України № 553 від 04.10.2018 р та Положення про порядок заміщення вакантних посад наукових працівників в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25.10.2018 р. затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантної посади