Джерела до вивчення історії Жовкви 1945–1991 років
Подано системний аналіз наявної групи джерел з історії розвитку та формування міського простору Жовкви у 1945–1991 рр., виявлено їх специфіку та зміст. Вказано, що у досліджений період під впливом політичних обставин та соціально-демографічних змін Жовква була перейменована на Нестеров, щоб вписати її у радянський наратив та стерти багатонаціональну історію міста. Виділено основні групи джерел досліджуваної проблеми: матеріали Державного архіву Львівської області, місцевого архіву, газети, переписи. Проаналізовано протоколи та рішення міської ради, у яких окреслено її діяльність: від прийняття бюджету до перейменування вулиць, а також звіти комісій виконкому, матеріали окружних виборчих комісій, збори мешканців міста. Частково проілюстровано роботу районної ради, прокуратури, міліції, каральних органів, які безпосередньо чи опосередковано впливали на життя мешканців. Вперше висвітлено особисті справи прийнятого та виключеного з партії місцевого та приїжджого населення Жовкви. Виокремлено матеріали місцевого інформаційного простору – газету «Нове життя», на шпальтах якої показано роботу районних і міських органів влади, організацій, партійних, освітніх з’їздів та конференцій, історичні розвідки та наративи про «нових героїв» Нестерова, репортажі про поточні події, сатиричні історії і карикатури «Несторовського перця». Зазначено, що матеріали переписів ілюструють фрагментарні дані із сфери зайнятості населення міста. Наголошено, що офіційні матеріали є продуктом чіткого відбору за типом матеріалу, який створювався під контролем партії, а газети під пильним наглядом цензури, у яких намагалися сформували неіснуючий ідеальний образ Нестерова та «мешканців країни Рад». Зауважено, що потрібно вибірково обирати інформацію, представлену в джерелах, та критично ставитись до неї. Стверджено, що залучення такого спектру джерел дало змогу сконструювати образ міста і його мешканців у радянський час.
The article presents a systematic analysis of the available group of
sources on the history of the development and formation of the urban space of
Zhovkva in 1945–1991, their specifics and content are revealed. It is indicated
that during the studied period, under the influence of political circumstances
and socio-demographic changes, Zhovkva was renamed Nesterov in order to fit it
into the Soviet narrative and erase the multinational history of the city. The
main groups of sources of the investigated problem are highlighted: materials
of the State Archive of Lviv Oblast, local archives, newspapers, censuses.
Protocols and decisions of the city council were analyzed, which outline its
activities: from the adoption of the budget to the renaming of streets, as well
as the reports of the commissions of the executive committee, materials of
district election commissions, meetings of city residents. The work of the
district council, the prosecutor's office, the police, and penal authorities,
which directly or indirectly influenced the lives of residents, is partially
illustrated. For the first time, the personal affairs of those accepted and
excluded from the party from the local and visiting population of Zhovkva were
highlighted. The materials of the local information space are singled out – the columns of which show the work
of district and city authorities, organizations, party, educational congresses
and conferences, historical newspaper «New Life» intelligence and narratives about Nesterov’s «new heroes», reports on current events, satirical stories and
caricatures of «Nestorovsky pepper». It is noted that the census materials illustrate
fragmentary data from the sphere of employment of the city’s population. It is emphasized that the official
materials are the product of a clear selection of the material by its nature,
which was created under the control of the party, and newspapers under the
close supervision of the censorship, in which they tried to form a non-existent
ideal image of Nesterov and the «residents of the country of the Soviets».
Therefore, it is worth selectively choosing the
information presented in the sources and critically treating it. It is asserted
that the involvement of such a range of sources made it possible to construct
the image of the city and its inhabitants in Soviet times.