Джерела до вивчення історії Жовкви 1945–1991 років

Автор
Василина Пастернак
DOI
10.33402/up.2024-17-198-213
Анотація

Подано системний аналіз наявної групи джерел з історії розвитку та формування міського простору Жовкви у 1945–1991 рр., виявлено їх специфіку та зміст. Вказано, що у досліджений період під впливом політичних обставин та соціально-демографічних змін Жовква була перейменована на Нестеров, щоб вписати її у радянський наратив та стерти багатонаціональну історію міста. Виділено основні групи джерел досліджуваної проблеми: матеріали Державного архіву Львівської області, місцевого архіву, газети, переписи. Проаналізовано протоколи та рішення міської ради, у яких окреслено її діяльність: від прийняття бюджету до перейменування вулиць, а також звіти комісій виконкому, матеріали окружних виборчих комісій, збори мешканців міста. Частково проілюстровано роботу районної ради, прокуратури, міліції, каральних органів, які безпосередньо чи опосередковано впливали на життя мешканців. Вперше висвітлено особисті справи прийнятого та виключеного з партії місцевого та приїжджого населення Жовкви. Виокремлено матеріали місцевого інформаційного простору – газету «Нове життя», на шпальтах якої показано роботу районних і міських органів влади, організацій, партійних, освітніх з’їздів та конференцій, історичні розвідки та наративи про «нових героїв» Нестерова, репортажі про поточні події, сатиричні історії і карикатури «Несторовського перця». Зазначено, що матеріали переписів ілюструють фрагментарні дані із сфери зайнятості населення міста. Наголошено, що офіційні матеріали є продуктом чіткого відбору за типом матеріалу, який створювався під контролем партії, а газети під пильним наглядом цензури, у яких намагалися сформували неіснуючий ідеальний образ Нестерова та «мешканців країни Рад». Зауважено, що потрібно вибірково обирати інформацію, представлену в джерелах, та критично ставитись до неї. Стверджено, що залучення такого спектру джерел дало змогу сконструювати образ міста і його мешканців у радянський час.

Ключові слова
Жовква, Нестеров, міська історія, російсько-українська дружба, перейменування, переселення, культура, освіта.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vasylyna PASTERNAK
DOI
10.33402/up.2024-17-198-213
Annotation

The article presents a systematic analysis of the available group of sources on the history of the development and formation of the urban space of Zhovkva in 1945–1991, their specifics and content are revealed. It is indicated that during the studied period, under the influence of political circumstances and socio-demographic changes, Zhovkva was renamed Nesterov in order to fit it into the Soviet narrative and erase the multinational history of the city. The main groups of sources of the investigated problem are highlighted: materials of the State Archive of Lviv Oblast, local archives, newspapers, censuses. Protocols and decisions of the city council were analyzed, which outline its activities: from the adoption of the budget to the renaming of streets, as well as the reports of the commissions of the executive committee, materials of district election commissions, meetings of city residents. The work of the district council, the prosecutor's office, the police, and penal authorities, which directly or indirectly influenced the lives of residents, is partially illustrated. For the first time, the personal affairs of those accepted and excluded from the party from the local and visiting population of Zhovkva were highlighted. The materials of the local information space are singled out the columns of which show the work of district and city authorities, organizations, party, educational congresses and conferences, historical newspaper «New Life» intelligence and narratives about Nesterovs «new heroes», reports on current events, satirical stories and caricatures of «Nestorovsky pepper». It is noted that the census materials illustrate fragmentary data from the sphere of employment of the citys population. It is emphasized that the official materials are the product of a clear selection of the material by its nature, which was created under the control of the party, and newspapers under the close supervision of the censorship, in which they tried to form a non-existent ideal image of Nesterov and the «residents of the country of the Soviets».

Therefore, it is worth selectively choosing the information presented in the sources and critically treating it. It is asserted that the involvement of such a range of sources made it possible to construct the image of the city and its inhabitants in Soviet times.

Keywords
sources, Zhovkva, Nesterov, urban history, Russian-Ukrainian friendship, renaming, deportations, culture, education.
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського

Мовознавча комісія НТШ, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України щиро запрошують на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського!

Затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантної посади

Відповідно до Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 р. № 404, розпорядженням Президії НАН України № 553 від 04.10.2018 р та Положення про порядок заміщення вакантних посад наукових працівників в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25.10.2018 р. затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантної посади