Вибори Сейму та Сенату Національних зборів Республіки Польща 15 жовтня 2023 року: у пошуку «третьої сили» та тлі кризи відносин із Україною

Автор
Василь Гулай, Віра Максимець
DOI
10.33402/up.2024-17-285-300
Анотація

Зазначено, що минулорічні парламентські вибори у Польщі втретє (після виборів 2015 р. та 2019 р.) продемонстрували суспільний запит на умовно кажучи нову «третю силу» у системному протистоянні партій «Право і Справедливість» та «Громадянська коаліція».

Зауважено, що те, що на польську політичну сцену виходить лідер нової формації, здатний скласти альтернативу як антагонізму ПіС–ГК, так і Польській селянській партії  й перманентним трансформаціям польських лівих, стало очевидно за підсумками президентських виборів наступного 2020 р., коли третє місце несподівано здобув популярний телеведучий й волонтер Шимон Головня.

Вказано, що за 2021–2022 рр. пік популярності Ш. Головні пройшов на старті минулорічної парламентської кампанії, коли політична ситуація у Польщі видавалася вже не такою результативної для політичної сили Ш. Головні «Польща 2020». Доведено, що саме тому 27 квітня 2023 р. ПСП Владислава Косіняк-Камиша та «Польща 2050» Шимона Головні досягнули порозуміння щодо спільної участі у наступних парламентських виборах у форматі коаліції «Третій шлях».

Вперше у вітчизняній політичній та історичній науці комплексно проаналізовано результати одного із нових сильних акторів польської політичної сцени на виборах до Сейму та Сенату 15 жовтня 2023 р.

Основну увагу звернуто на виділення воєводств та окремих виборчих округів, де висуванців «Третього шляху» здобули значні результати, забезпечивши новій політичній силі впевнене третє місце на минулорічних виборах до Національних зборів Республіки Польща.

Одночасно вказано відносно малоуспішну результативність виборчої кампанії до Сенату, де попри узгоджені в межах т. зв Сенаторського пакту кандидатури в усіх 100 виборчих округах «Третій шлях» здобув тільки 11 мандатів (при 27 кандидатах).

Стверджено, що входження партій «Польща 2050» та Польської селянської партії до парламентсько-урядової коаліції на чолі з лідером партії «Громадянська платформа» та разом із партіями «Нової Лівиці» започаткувало нову ситуацію у сучасній польській політичній практиці, яка, з огляду на неповних пів року існування, потребує подальшого вивчення.

Наголошено, що відносно українського контексту, то вже цілком очевидним є те, що в умовах системної кризи у відносинах офіційних Варшави та Києва поява нової «третьої сили», з огляду на двоїсту природу її формування та функціонування, на жаль, не стала чинником, який би працював на їхню нормалізацію в умовах широкомасштабної російської агресії проти України та гібридних операцій Кремля проти самої Польщі.

Ключові слова
Республіка Польща, Україна, вибори 15 жовтня 2023 р., Сейм, Сенат, «Третій шлях», Шимон Головня, Владислав Косіняк-Камиш.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vasyl Hulai,Vira Maksymets
DOI
10.33402/up.2024-17-285-300
Annotation

The authors point out the fact that last year’s parliamentary elections in Poland, probably for the third time (after the 2015 and 2019 elections), demonstrated public demand for a relatively speaking new «third force» in the systemic confrontation between the «Law and Justice» (PiS) parties and «Civil Coalition» (KO).

However, the fact that the leader of a new formation is entering the Polish political scene, capable of creating an alternative to both the antagonism of the «Law and justice» (PiS–GK) and the «Polish Peasant Party» (PSP) and the permanent transformations of the Polish left, became obvious as a result of the presidential elections of 2020, when the third place was unexpectedly won by the popular television presenter and volunteer Shimon Holovnia.

Although in 2021–2022, the peak of Holovny’s popularity passed, and at the start of last year’s parliamentary campaign, the political situation in Poland seemed no longer so effective for the political force of S. Holovny «Poland–2020». That is why, on April  27, 2023, PSP V. Kosiniak-Kamisha and «Poland 2050» Sh. Golovny reached an understanding on joint participation in the next parliamentary elections in the format of the «Third Way» coalition.

For the first time in domestic political and historical science, the work comprehensively analyzed the results of one of the new strong actors of the Polish political scene – in the elections to the Diet and the Senate on October 15, 2023.

The main focus is on the selection of voivodships and individual electoral districts, where the candidates of the «Third Way» achieved significant results, securing the new political force a confident third place in last year’s elections to the National Assembly of the Republic of Poland.

At the same time, the relatively unsuccessful results of the election campaign to the Senate are indicated, where, despite the candidacies agreed within the so-called Senatorial Pact for all one hundred electoral districts, «Third Way» won only 11 mandates (with 27 candidates).

The entry of the parties «Poland 2050» and the Polish Peasant Party into the parliamentary-government coalition led by the leader of the «Civic Platform» party and together with the «New Left» parties initiated a new situation in modern Polish political practice, which, given the incomplete six months of its existence, needs further study.

Regarding the Ukrainian context, it is quite obvious that in the conditions of a systemic crisis in official relations between Warsaw and Kyiv, the appearance of a new «third» force, given the dual nature of its formation and functioning, unfortunately did not become a factor that would work for their normalization in the conditions of large-scale Russian aggression against Ukraine and the Kremlin’s hybrid operations against Poland itself.

Keywords

Republic of Poland, Ukraine, elections of October 15, 2023, Seimas, Senate, «Third Way», Szymon Golovnia, Vladyslav Kosinyak-Kamysh.

Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського

Мовознавча комісія НТШ, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України щиро запрошують на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського!

Затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантної посади

Відповідно до Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 р. № 404, розпорядженням Президії НАН України № 553 від 04.10.2018 р та Положення про порядок заміщення вакантних посад наукових працівників в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25.10.2018 р. затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантної посади