ВІД СПІВПРАЦІ ДО ВОРОЖНЕЧІ: ПРОТИСТОЯННЯ КАРПАТСЬКОЇ СІЧІ ТА ЧЕХОСЛОВАЦЬКИХ ОРГАНІВ БЕЗПЕКИ (1938–1939)
Розглянуто еволюцію відносин між парамілітарною організацією Карпатська Січ та чехословацькими органами безпеки на території автономної Підкарпатської Русі (Карпатської України) на межі 1938–1939 рр. у бік посилення взаємної ворожнечі. На підставі широкого кола архівних джерел простежено три лінії конфлікту: 1) втручання січовиків у сферу громадського порядку й безпеки; 2) античеські виступи, спровоковані суперечливим рішенням Праги призначити чеського генерала армії Лева Прхалу (Lev Prchala) третім міністром автономного уряду Карпатської України; 3) спроби викрадення січовиками зброї та амуніції зі складів чехословацької жандармерії. Зазначено, що хоча тертя між карпатськими січовиками та чехословацькими органами безпеки були помітні й раніше, однак саме рішення празького уряду про призначення генерала Л. Прхали в середині січня 1939 р. сколихнуло карпатоукраїнське суспільство, призвівши до ескалації чесько-українських відносин і посилення міжнаціональної напруги у Карпатській Україні. Також вказано, що воно сприяло радикалізації самої Карпатської Січі зростанням агресії її членів до чеської присутності у краї. Констатовано, що ці події поставили на порядок денний Організації народної оборони Карпатська Січ (ОНОКС) питання заміни чехословацького безпекового корпусу на території Карпатської України, вилилися у кілька збройних сутичок із чехами і спроби захоплення січовиками зброї зі складів жандармерії. Вказано, що автономний уряд, як правило, займав сторону січовиків у цих конфліктах, переслідуючи власні інтереси щодо посилення впливу на правоохоронні органи у краї. Простежено, що в умовах наростання напруги, збройний конфлікт, який спалахнув між карпатськими січовиками та чехословацькими військами в Хусті й околицях напередодні розпаду Чехо-Словацької Республіки (ЧСР), не був випадковістю, а став логічним підсумком експонентної ескалації їхніх відносин у попередні місяці. Зазначено, що досліджуваний антагонізм був певним віддзеркаленням загальних процесів у Другій ЧСР, де автономні регіони Словаччини та Підкарпатської Русі боролися за більші повноваження у сфері безпеки та прагнули позбутися надмірної опіки з боку Праги. Вказано, що в цьому відношенні дії Карпатської Січі проти чехословацької жандармерії мали чимало подібного з античеськими виступами Глінкової гвардії у Словаччині.
The article studies the evolution of relationships between the Carpathian Sich paramilitary organization and the Czechoslovak security agencies on the territory of Podkarpatska Rus' (Capratho-Ukraine) at the turn of 1938 – 1939 as they escalated towards mutual hostility. Drawing on the vast archival sources the article traces three conflict lines between the sides: 1) interference by Sich members into the area of public order and security; 2) anti-Czech demonstrations sparked by the controversial decision of Prague to nominate the Czech army general Lev Prchala to the post of the third minister in the Carpatho-Ukraine autonomous government; 3) attempts by Sich members to steal weapons and ammunition from the depots of the Czechoslovak gendarmerie. Though frictions between the sides were visible even before, it was the mid-January 1939 decision of the Prague government to appoint general Prchala that stirred up Carpatho-Ukrainian society, led to the escalation of Czech-Ukrainian relations, and increased inter-ethnic tensions in Carpatho-Ukraine. It fostered the radicalization of the Carpathian Sich and boosted its aggression against the Czech presence in the region. These events put high on the Carpathian Sich agenda the necessity to replace the Czechoslovak security corps on the territory of Carpatho-Ukraine. They resulted in several armed clashes with the Czechs and attempts by Sich members to seize weapons from the gendarmerie deposits. As a rule, the autonomous government took the Sich side in these conflicts while pursuing its plans to increase the influence on the law enforcement agencies in the region. Amid heightened tensions, the armed conflict, which broke out between the Carpathian-Sich and Czechoslovak troops in Khust and its vicinities before the dissolution of the Czecho-Slovak Republic, was not a coincidence, but the logical outcome of the exponential escalation of their relations in the previous months. The studied antagonism reflected certain tendencies in the whole Second Czecho-Slovak republic, where the autonomous region of Slovakia and Podkarpatska Rus' had been striving for more powers in security and sought to get rid of excessive Prague patronage. In this regard, Carpathian Sich's actions against the Czechoslovak gendarmerie had many similarities with the Hlinka Guard's anti-Czech campaign in Slovakia.
Czech-Slovakia, Capratho-Ukraine, Carpathian Sich, Lev Prchala, gendarmerie