ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Автор
Юрій ПОЛТАВЕЦЬ
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-260-269
Анотація

Висвітлено питання організації навчального процесу, наукової й науково-технічної діяльності, міжнародного співробітництва в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного (НАСВ) у Львові. Проведено аналіз змін у структурі навчального процесу, створення та удосконалення навчально-матеріальної бази, підготовки фахівців сухопутних військ. Виснувано, що на сьогодні Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного – один із провідних навчальних закладів у системі військової освіти Міністерства оборони України, який гармонійно поєднує традиції класичної європейської та вітчизняної військових шкіл, творчо використовує сучасний досвід вишколу військових спеціалістів передових держав світу, високу динаміку розвитку власної навчально-матеріальної бази і науково-педагогічного потенціалу. Зазначено, що надання необхідних курсантові знань та навичок при зменшенні навчальних годин змусило змінити не лише змістовне наповнення навчання, а й підходи, філософію викладання в академії, що досягнуто зменшенням часу на лекційні заняття та збільшенням його на практичні. Стверджено, що наявність і стан матеріально-технічної бази академії дозволяє ефективно готувати офіцерів, сержантів та солдатів – військовослужбовців для Збройних сил України (ЗСУ) із врахуванням вимог сьогодення, нових поглядів на застосування військових підрозділів і змін, що відбуваються в повсякденній практичній діяльності військ (сил).

Ключові слова
НАСВ, навчальний процес, навчально-матеріальна база, міжнародне співробітництво, курсанти, офіцери, сержанти, солдати.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Yurii POLTAVETS
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-260-269
Annotation

The article covers issues concerning management of educational process, scientific and scientific-technical activity, international cooperation in the Hetman Petro Sahaidachny National Army Academy (NAA) in Lviv. An analysis of changes in the educational process structure, the creation and improvement of learning and material resources, and Ground Forces training is carried out. The author concludes that today the Hetman Petro Sahaidachny National Army Academy is one of the leading educational institutions in the Ministry of Defense of Ukraine's military education system. It harmoniously combines the traditions of classical European and domestic military schools, creatively uses advanced countries' modern experience to train military specialists, maintains a high dynamics of development of its learning and material resources, and scientific and pedagogical potential. Providing the cadet with the necessary knowledge and skills with reducing the number of hours, forced the academy to change not only the content of education but also approaches, philosophy of teaching. It was achieved by reducing the time for lectures and increasing practice. The availability and condition of the academy's learning and material resources allow effective training of officers, sergeants, and soldiers - servicemen for the Armed Forces of Ukraine (AFU), taking into account today's requirements, new views on the use of military units and changes in a daily practice of forces.

Keywords

Hetman Petro Sahaidachny National Army Academy, educational process, learning and material resources, international cooperation, cadets, officers, sergeants, soldiers.

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.