Історичні проходи по Львові» Івана Крип’якевича на тлі доби
Досліджено путівник Івана Крип’якевича на тлі доби, що репрезентує українську візію Львова, його історичної долі й культурної спадщини. З’ясовано, що в ньому Львів представлено як давнє українське місто короля Данила, центр Галицько-Волинської держави, який у середині XIV cт. захопив польський король Казимир III, а самі українці, хоча й відіграли в історії немалу роль, мають потребу постійної самоідентифікації, оскільки перебувають на другорядному становищі, проте все ж чималими зусиллями творять свою економіку й культуру на противагу польській офіційній доктрині. Подано інформацію про задум створення І. Крип’якевича історико-краєзнавчої розвідки рідного міста в жанрі путівника ще до Першої світової війни.
Проаналізовано фактологічне наповнення путівника 1932 р., що знайомить зацікавленого читача з українськими установами та громадськими організаціями Львова, які в міжвоєнний період виказують його українське обличчя у полонізованому урбаністичному просторі. Констатовано, що автор «Істoричних прóходів по Львові», використовуючи маршрутний принцип компонування, описав більшість пам’яток старовини, згрупованих за дільницями міста. Особливу увагу зосереджено на історичному осередку українства в місті – вул. Руській із Волоською церквою та вежею Корнякта, архикатедральному соборі Святого Юра, численних національних установах і товариствах, серед яких Ставропігійське братство, Studium Ruthenum у Львівському університеті, Наукове товариство ім. Шевченка, «Просвіта», Національний музей, заснований митрополитом Андреєм Шептицьким, греко-католицька духовна семінарія, «Народна торгівля», жіночий кооператив «Труд», Народний дім, навчальні приміщення «Рідної школи».
Розшукано, введено до наукового обігу і проаналізовано рецензії відомих суспільно-культурних діячів того часу, як українських, так і польських, на «Істoричні прóходи по Львові». Констатовано, що, за одностайним визнанням сучасників, провідник посів помітне місце в культурно-історичному дискурсі 1930-х років.
Приділено увагу спробам перевидання цієї знакової книги під час хрущовської відлиги (нереалізована) та реалізованим у 1991 р. науковцями Інституту суспільних наук та сучасної 2007 р.
Доведено, що в путівнику І. Крип’якевича тісно переплелись науково-популярний та ідеологічний дискурси, у ньому знайшла відображення історична й культурна специфіка міста, його культурний портрет у різні періоди існування, а сам путівник формував у читачів певний образ Львова, тобто брав участь у творенні міфу міста. Зроблено висновок, що «Історичні прóходи по Львові» зробили значний внесок у розвиток як українського краєзнавства, так і у справу пізнання нашим народом свого історичного минулого, без якого немає шансів на достойне майбутнє.
путівник, Іван Крип’якевич,
прогулянки, Львів, історія, дискурс.
The
article examines I. Krypiakevych’s guidebook against the background of the era,
which represents the Ukrainian vision of Lviv, its historical destiny, and
cultural heritage. Presenting Lviv as the ancient Ukrainian city of King
Danylo, the center of the Halychyna-Volyn state, captured by Casimir III of
Poland in the middle of the 14th century, the guidebook highlights
the Ukrainians themselves, although they have played a significant role in
history, need constant self-identification since they are in a secondary
position, but still make considerable efforts to create their economy and
culture contrary to Polish official doctrine. Information is provided on I.
Krypiakevych’s idea of creating historical and local lore investigation
concerning his hometown, in the genre of a guidebook, even before the First
World War.
The
factual content of the guidebook, 1932, which introduces Ukrainian institutions
and NGOs of Lviv to the interested reader, expressing in the interwar period
its Ukrainian face in the Polonized urban space, is analyzed. It is stated that
the author of «Historical promenades along Lviv», using the route principle of
composition, described most of the ancient monuments grouped behind the city
districts. Particular attention is paid to the historical center of Ukrainians
in the city – Ruska Street with the Voloh Church and the Korniakt Tower, the
St. George's Cathedral, numerous national institutions, and societies, among
them, are the Lviv Stauropegion Brotherhood, Studium Ruthenum at the Lviv
University, NTSh, «Prosvita», the National Museum founded by Metropolitan
Andrei Sheptytskyi, the Greek Catholic Theological Seminary, «Narodna
Torhivlia», the «Trud» Women Cooperative, the People’s House and the
educational premises of «Ridna Shkola».
Reviews of
well-known social and cultural figures of that time, both Ukrainian and Polish,
on «Historical passages in Lviv» were found, introduced into scientific
circulation, and analyzed. It is stated that according to the unanimous
recognition of contemporaries, the guidebook took a prominent place in the
cultural and historical discourse of the 1930s.
Attention
is paid to the attempts to republish this iconic book during the Khrushchev
Thaw (unrealized) and in 1991 by scientists of the Institute of Social Sciences
and modern in 2007 (realized).
It has
been proved that popular science and ideological discourses are closely
intertwined in I. Krypiakevych's guidebook. It reflects the historical and
cultural specifics of the city, its cultural portrait in different periods of
existence, and the guide itself formed in readership a certain image of Lviv
that participated in creating the myth of the city. In conclusion, the
«Historical promenades along Lviv» have made a significant contribution to the
development of both Ukrainian local history and to our people's knowledge of
their historical past, without which there is no chance for a decent future.
guidebook,
Ivan Krypiakevych, strolls, Lviv, history, discourse