Цьогорічний день народження нашого міста став особливо урочистим та святковим для колективу музею. Ми презентували книгу «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.» видатного історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича, яка була, власне, його дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
HALYCHYNA AND THE FIRST CHOLERA EPIDEMIC
Автор
Yurii DANCH
DOI
10.33402/ukr.2022-35-39-51
Анотація
The paper deals with the events and consequences of the first cholera epidemic in Halychyna in the first half of the ХIХth century, when the area was still part of the Habsburg Empire. The aim is to present and properly evaluate the events of the first cholera epidemic in Halychyna, which played an important role in the history of Ukraine and the whole of Europe, but which has so far received little attention.
The paper examines the events of the first cholera epidemic, the measures taken against it, the structure of the defense, and the social consequences of the epidemic. The research was based on a number of unpublished archival sources and literature on the topic. The Kingdom of Hungary, which also belonged to the Habsburg Empire, was the first country to join the fight against the epidemic as an area adjacent to Halychyna, so the archival data of Transcarpathia and Hungary contain an abundance of the relevant source material. The history of the epidemic was studied in the earliest times by such renowned researchers, as August Hirsch, Heinrich Haeser, Nottidge Charles Macnamara, and Georg Sticker. But there are also excellent contemporary works on the subject, such as the research by Richard S. Ross III or Irene Poczka, which provide important resources for this research.
The cholera epidemic first reached this part of Europe in the late 1830s. With the spread of the disease, almost everyone blamed the Russian troops that came to quell the Polish uprising. The Viennese court acted as a supporter of the Russian Tsar in the system of the Holy Alliance, which caused a significant wave of protest among the Hungarian nobility, who sympathized with the Poles. Although the Habsburg Empire’s defense against the epidemic was considered the strictest in all of Europe, the disease still made its way into the territory of the empire from Russia and took its first victims in Halychyna. After the plague, it was the largest epidemic in all of Europe. Its tragic consequences are well illustrated by the fact that nearly a quarter of a million people became ill in Halychyna and almost half of them (almost a hundred thousand) died of the disease.
Ключові слова
Halychyna, cholera epidemic, Polish uprising, epidemiological measures, border closures, quarantine stations.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Юрій ДАНЧ
DOI
10.33402/ukr.2022-35-39-51
Annotation
Розглянуто події і наслідки першої епідемії холери в Галичині у першій половині ХIХ ст., коли ця територія ще була частиною імперії Габсбургів. Метою обрано представлення та належну оцінку подій першої епідемії холери в Галичині, яка відігравала важливу роль в історії України й усієї Європи, але якій досі приділено мало уваги.
Простежено події першої епідемії холери, заходи, спрямовані проти неї, структуру захисту та її соціальні наслідки. Дослідження обґрунтовано неопублікованими архівними джерелами та літературою з цієї теми. Зазначено, що Угорське королівство, яке також належало до імперії Габсбургів, було першою країною, котра приєдналася до боротьби з епідемією як прилегла до Галичини територія, тому архівні дані Закарпаття та Угорщини містять велику кількість відповідного матеріалу. Встановлено, що історію епідемії від початку вивчали такі відомі дослідники, як Август Гірш, Генріх Гезер, Ноттідж Чарльз Макнамара, Георг Стікер, а також написані прекрасні сучасні роботи, як-от праці Річарда С. Росса III або Ірен Почка, які надають важливі ресурси для цього дослідження.
Зазначено, що епідемія холери вперше досягла цієї частини Європи наприкінці 1830-х років і в поширенні хвороби майже всі звинувачували російські війська, які прийшли придушити польське повстання. Відомо, що віденський двір виступав прихильником російського царя в системі Священного союзу, що спричинило значну хвилю протесту серед угорської знаті, яка симпатизувала полякам. Констатовано, що хоча захист імперії Габсбургів від епідемії вважався найсуворішим у Європі, хвороба все ж проникла на територію імперії з Росії і забрала перші жертви саме в Галичині; після чуми це була найбільша епідемія у всій Європі. Зазначено, що її трагічні наслідки добре ілюструє той факт, що в Галичині захворіло майже чверть мільйона людей і майже половина з них (до 100 тис.) померла.
Keywords
Галичина, епідемія холери, польське повстання, епідеміологічні заходи, закриття кордонів, карантинні станції.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Депортації на українсько-польському пограниччі 1944-1951 років як об'єкт та суб'єкт культурної пам'яті, історичної політики
14 вересня 2025 р. в Історико-меморіальному музеї М. Грушевського у Києві відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Повернення історичної пам’яті про українців Закерзоння», співорганізатором якого стали Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Київське товариство депортованих українців «Холмщина» ім. М. Грушевського, Київське товариство «ЛемКиїв». Учасників заходів привітав директор УІНП, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, наголосивши на необхідності активізації пам’ятко-охоронних акцій, пов’язаних із українсько-польськими відносинами у роки Другої світової війни, депортаціями українців Закерзоння в УРСР та північні землі ПНР.