СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНІЗМІВ В УКРАЇНСЬКИХ ПАМ’ЯТКАХ ХVІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІ СТОЛІТТЯ
На матеріалах різножанрових і різностильових світських писемних пам’яток, що ввійшли до канону джерел «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.» та його унікальної Картотеки, простежено функціювання церковнослов’янських іменників, утворених префіксальним та префіксально-суфіксальним способами. Проаналізовано основні словотвірні моделі церковнослов’янської лексики із префіксами въз- (воз-)/въс- (вос-), въ- (в-, во-), из-/ис-, пред-, пре- (прѣ-), раз-/рас-, съ- (со-), які через старословʼянське посередництво у староукраїнську мову запозичено із прасловʼянської доби. Із цими префіксами в досліджуваних джерелах засвідчено понад 120 віддієслівних церковнословʼянських іменників (25 лексем утворено префіксальним способом, решта – конфіксальні похідні). Зʼясовано, що не всі форманти в українській мові ХVІ – першої половини ХVІІ ст. однаково брали участь у творенні церковнословʼянських іменників.
Виявлено, що найпродуктивнішими словотвірними типами, від яких утворювалися абстрактні церковнословʼянізми, були із препозитивними елементами въз- (воз-), из-/ис-, раз-/рас-, съ- (со-) та другим афіксом -ниє (-ніє, -нїє). Низку дериватів на позначення назв осіб засвідчено з постпозитивними компонентами -тель та -никъ; непродуктивними були конфікси зі суфіксами -ость, -ница, -окъ, -ище. Встановлено, що досліджувані церковнословʼянізми чисельно репрезентують твори полемічної літератури та тексти ділового й наукового стилів, незначну кількість дериватів фіксують художня (зокрема поезія) та хронікально-літописна література досліджуваного часу. Спостережено, що деякі церковнословʼянські іменники, утворені префіксальним чи префіксально-суфіксальним способом, у староукраїнській мові розширили свої значення, окремі з них були стрижневими компонентами в різноструктурних словосполученнях.
конфікс, префікс, словотвірний тип, суфікс, церковнословʼянізм.
The article is devoted to the functioning of Church Slavonic nouns formed by prefix and prefix-suffix methods, based on the materials of various genres and styles of secular written sources, which were included in the canon «Dictionary of the Ukrainian language of the XVI – first half of the XVII century» and its unique Card File.
The main word-forming models of Church Slavonic vocabulary with the prefixes въз- (воз-) / въс- (вос-), въ- (в-, во-), из- / ис-, пред-, пре- (прѣ-), раз- / рас-, съ- (со-), which are borrowed from the Proto-Slavic period through Old Slavic mediation into the Old Ukrainian language, are analyzed.
With these prefixes, more than 120 verb Church Slavonic nouns are attested in the researched sources (25 tokens are formed by the prefix method, the rest are confix derivatives). It was learned that not all formants in the Ukrainian language of XVI – first half of XVII century equally participated in the creation of Church Slavonic nouns.
The most productive word-forming types, from which abstract Church Slavonicisms were formed, were the types with prepositional elements въз- (воз-), из- / ис-, раз- / рас-, съ- (со-) and with another affix -ниє (-ніє, -нїє). A number of derivatives to denote the names of persons are certified with postpositive components –тель and -никъ. Unproductive were the confixes with the suffixes -ость, -ница, -окъ, -ище.
The Church Slavonic words, which are researched, are numerically represented in the works of polemical literature and texts of business and scientific styles. A small number of derivatives are recorded in fiction (including poetry) and chronicle literature of the time under study. It has been observed that some Church Slavonic nouns, formed in a prefix or prefix-suffix way, have expanded their meanings in the Old Ukrainian language. Some of them were core components in various phrases.