МОДЕРНІ ІНТЕНЦІЇ У ДРАМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «КАСАНДРА»
Зʼясовано, що у драмі «Кассандра» Леся Українка чимало уваги приділяє мові й демонструє її дві визначальні форми та функційні парадигми: одна – глибока мова, яка апелює до сутнісних складових буття, з одного боку, та дає змогу усвідомити ці сутності – з другого. Зазначено, що це мова, яка відображає людську екзистенцію в усій її загостреності та повноті постання; у ній відображаються чіткі моральні розрізнення того, що є добрим, а що є поганим; вона є складною і важко зрозумілою, але це ‒ єдина справжня мова в добі модернізму. Констатовано, що ця мова творить світ, а також показує людині хто вона насправді є, яка її доля і наскільки змогла здійснити своє покликання. Зазначено, що найбільше така мова виявляє себе в поезії, інша мова є поверховою, апелює не до буттєвих глибин та універсалій, а до хвилинних людських потреб і прагнень, а її завдання полягає в увиразненні шляхів та способів досягнення бажаної мети. Стверджено, що така мова маніпулятивна, адже мовці схильні приховувати свої особисті інтереси твердженнями про загальне благо; вона набула надзвичайного поширення в сучасних масмедіях; завдяки їй творяться різноманітні фейкові новини й інформаційні викривлення; це проста і зрозуміла мова для всіх.
Леся Українка, як простежено у статті, проникливо передбачила появу та поширення такої мови, виявивши психологічні основи її виникнення. Зазначено, що люди схильні втікати від непростих проблем буття і перебувати в зрозумілому комфортному дискурсі і це стосується як тих, хто маніпулює завдяки цій мові, так і тих, ким маніпулюють з її допомогою. Також стверджено, що в «Кассандрі» Леся Українка новаторськи ставить низку питань, пов’язаних із внутрішніми законами розвитку світу, процесами людського пізнання, функціюванням мови, розумінням та інтерпретацією слова. Її постановка і спосіб представлення цих питань, як зазначено, засвідчує виразну модерну настанову, яку сповідувала і втілювала у своїй драматургії письменниця.
It is clarified in the article, that in the drama «Cassandra» Lesia Ukrainka pays considerable attention to language and demonstrates its two defining forms and functional paradigms. One is a profound language that appeals to the essential components of being; it makes us aware of these essences. It is the language that reflects human existence in all its sharpness and fullness of its appearance. It reflects clear moral distinctions between what is good and what is bad. This language is complex and difficult to understand, but it is the only genuine language in the age of modernism. It creates the world and also shows a person who he or she really is, what his or her destiny is, and to what extent a person has been able to fulfill his or her vocation. This language manifests itself mostly in poetry. Another language is superficial, it appeals not to the depths of life and universal categories, but to the temporary human needs and aspirations. Its task is to identify ways and means to achieve the desired goal. This language is manipulative because speakers tend to hide their personal interests under allegations of the common good. It has become extremely widespread in contemporary mass media. Thanks to this language, various fake news and information distortions are created. This language is simple and clear to everyone. Lesia Ukrainka, as the author of the article, traced, and shrewdly predicted the emergence and spread of such a language, revealing the psychological basis of its emergence. People tend to run away from the difficult problems of life and stay in a clear, comfortable discourse. This applies both to those who manipulate people through language and those who are manipulated. Also confirmed, in the drama, Lesia Ukrainka innovatively raises a number of questions related to the internal laws of world development, the processes of human cognition, the functioning of language, understanding, and interpretation of the word. The formulation and presentation of these issues, as the researcher notes, demonstrate a clear modern attitude, which the writer professed and embodied in her drama. The methodological basis of the study is the hermeneutics of the text.
drama,
modernism, deep language, superficial language, understanding, existential
problem.