ІСТОРІЯ ОСВІТИ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ІВАНА ФИЛИПЧАКА (1871–1945)
Розкрито діяльність Івана Филипчака як дослідника освіти Східної Галичини та частково Лемківщини. Вперше проаналізовано дослідження праць І. Филипчака в річищі історії освіти. Стверджено, що більшість із них присвячені здебільша історії освіти й освітніх інституцій: сільським початковим школам у селах Стрільбичі та Гординя на Самбірщині, монастирській школі с. Лаврів, Самбірській учительські семінарії. Виокремлено дві узагальнювальні праці вченого, присвячені розвитку народного шкільництва етнографічних регіонів України – Лемківщини і Бойківщини.
Доведено, що частина праць написана на широкому джерельному матеріалі (передусім студія з історії головної школи в Лаврові), а деякі інші (школа в Гордині, освіта на Лемківщині) побудовані на доволі обмеженій джерельній базі. Відзначено, що дослідник активно послуговувався спогадами вчителів та учнів, особистими спогадами, документами зі шкільних архівів і фондів товариства «Бойківщина» в Самборі, активним учасником якого він був.
Встановлено особливість багатьох його праць – помітний антикварний підхід до історичних джерел, наявність у студіях археографічних нарисів, що притаманно історикам-початківцям і краєзнавцям. Виявлено, що він дуже чітко простежує, на його думку, головні чинники розвитку освіти: політику влади, представників Церкви, громади й окремих освітніх діячів. Доведено, що значну увагу вчений приділяв маловідомим діячам на ниві народної освіти, зокрема вчителям П. Бущаковському, Г. Гординському, о. М. Максимовичу, Й. Керекярто, Т. Біленькому й ін. Констатовано, що працям ученого властива особлива увага до рідномовної освіти, а також етнографічні спостереження про життя бойків і лемків.
історія освіти, Іван Филипчак, Роман Лукань, історіографіячний аналіз, Самбірщина.
The article reveals the figure of the historian Ivan Filipchak (1871–1945) as a researcher of education in Eastern Galicia and, partially, Lemkiv region. For the first time, the study of I. Filipchak's studies in the history of education is analyzed. It is claimed that most of them are devoted mainly to the history of education and educational institutions: rural primary schools in the villages of Strilbychi and Hordynia in Sambir Region, the monastery school of the village of Lavriv, Sambir Teacher's Seminary. Two works of the researcher are singled out, which have a generalizing nature and are dedicated to the development of folk schooling in the ethnographic regions of Ukraine – Lemkivshchyna and Boykivshchyna.
It is proved that some of the works were written on the basis of extensive source material (primarily the study of the history of the main school in Lavrov), while some others (school in Hordyna, education in Lemkiv region) were built on a rather limited source base. It was noted that the researcher actively used the memories of teachers and students, personal memories, documents from the school archives and funds of the «Boikivshchyna» Society in Sambor, of which he was an active member.
A feature of many of his works has been established – a noticeable antiquarian approach to historical sources, the presence of archeographic essays in the studios, which is characteristic of novice historians and local historians. It was revealed that in his writings the author very clearly traces, in his opinion, the main factors of the development of education – the policy of the authorities, representatives of the church, the community and individual educational figures. It is proven that the scientist paid considerable attention to little-known figures in the field of public education, in particular to teachers P. Buschakovsky, H. Gordynskyi, Fr. M. Maksymovich, Y. Kerekyarto, T. Bilenko, and others. It was established that the scientist's works were characterized by special attention to native-language education, as well as ethnographic observations about the life of Boiks and Lemks.