НАЗВИ АДМІНІСТРАТИВНО-ЮРИДИЧНИХ АКТІВ І ДОКУМЕНТІВ У СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XIV ‒ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII CТ.
Здійснено мовознавчий аналіз складу, семантики, походження термінів на позначення назв адміністративно-юридичних актів і документів у староукраїнській мові на матеріалі «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.», досліджено їхній історичний розвиток. Простежено польський вплив на тогочасну адміністративно-юридичну лексику, переважно репрезентовану в документації, іноді ‒ у конфесійному, науковому, публіцистичному та розмовному стилях. Виявлено явище полісемії та синонімії в термінологічній системі, а також розглянуто структурні моделі термінологічних словосполучень.
Встановлено, що назвами адміністративно-юридичних актів та документів у староукраїнській мові є і терміни-слова, які можуть бути моно- (интерцыза, контрактъ, инструкция й ін.) та полісемними (записъ, мандатъ), і термінологічні словосполучення, яким не притаманна полісемія, а крім запозичених термінів, є і лексеми слов’янського походження (листъ, записъ). Зафіксовано чимало найменувань, утворених за допомогою субстантивно-ад’єктивних словосполучень, у яких найактивнішими головними словами виступають іменники листъ (83), записъ (11), актъ (8). Встановлено, що порядок слів у термінологічних словосполученнях може бути й непрямий, що дало підстави виокремити інверсійні варіанти (листъ веновный, вѣновный листъ; листъ вызнаный, вызнаный лист; запись продажный, продажный записъ та ін.). Звернено також увагу на те, що і слова-терміни, і термінологічні словосполучення можуть вступати в синонімні відношення (контрактъ‒интерцыза; карта‒листъ; квитъ‒квитация‒записъ; записъ выдеркафовый ‒ конътрактъ видеркафовый; квитовный записъ ‒ квитовный листъ та ін.). Виокремлено і морфологічний варіант терміна квитъ ‒ квита. Простеживши історичний розвиток термінів досліджуваного періоду, відзначено, що більшість із них не зникли з обігу, замінилися орфографічними чи словотвірними варіантами, проте зазнали переважно трансформацій семантики, як-от: розширення семантичної структури, набуття додаткових значень, звуження семантики; або ж зникли з обігу, стали застарілими і змінили сферу свого вживання, побутуючи лише в діалектах чи в розмовному стилі.
термін, термінологічне словосполучення, документ, семантика, етимологія, історичний розвиток, структура, системні зв’язки, стиль.
The article provides a linguistic analysis of the composition, semantics, origin, and the historical development of the terms used to denote the names of administrative and legal acts and documents in the Old Ukrainian language. The study was carried out on the basis of the «Dictionary of the Ukrainian Language of the 16th – First Half of the 17th Centuries». The Polish influence on the contemporary administrative and legal vocabulary, mainly represented in documentation, as well as in confessional, scientific, journalistic, and conversational styles, is traced. The phenomenon of polysemy and synonymy in the terminological system is revealed, and structural models of terminological compounds are also considered.
It has been established that the names of administrative and legal acts and documents in the Old Ukrainian language are also terms-words that can be monosemous (интерцыза, контрактъ, инструкция etc.) and polysemous (записъ, мандатъ), and terminological phrases that are not characterized by polysemy. In addition to borrowed terms, lexemes of Slavic origin have also been recorded (листъ, записъ). A lot of nouns formed with the help of substantive-adjective phrases, in which nouns are the most active main words, have been recorded листъ (83), записъ (11), актъ (8). The order of words in terminological phrases can also be indirect, which gave us reason to single out inversion options (листъ веновный, вѣновный листъ; листъ вызнаный, вызнаный лист; запись продажный, продажный записъ etc.). Attention is also drawn to the fact that both words-terms and terminological phrases can enter into synonymous relations (контрактъ‒интерцыза; карта‒листъ; квитъ‒квитация‒записъ; записъ выдеркафовый‒ конътрактъ видеркафовый; квитовный записъ‒ квитовный листъ etc.). A morphological variant is also singled out квитъ ‒ квита. Having traced the historical development of the terms of the studied period, it was noted that most of them did not disappear from circulation, were replaced by orthographic or word-forming variants, but underwent mainly transformations of semantics, such as the expansion of the semantic structure, acquisition of additional meanings, narrowing of semantics, or disappeared from circulation, became obsolete and changed the scope of their use, living only in dialects or in colloquial style.
term, terminological combination, document, semantics, etymology, historical development, structure, system connections, style.