Російсько-українська війна у візії польського політикуму (березень 2014 року – лютий 2022 року)
Розглянуто бачення польським політикумом російсько-української війни від часу окупації країною-агресором Кримського півострова (2014) до початку повномасштабного вторгнення на українські землі (2022). Відзначено, що в польському суспільстві впродовж досліджуваного періоду панували антиросійські настрої, що знайшло відображення у відповідних заявах польських політиків, документах центральних органів влади. Наголошено, що Республіка Польща послідовно підтримувала Україну в її прагненні повернути збройним або ж дипломатичним шляхом окуповані Російською Федерацією території, намагалася актуалізувати «українське питання» на міжнародній арені. Констатовано, що владна еліта Польщі здебільша вважала незаконну окупацію Криму, здійснену Російською Федерацією, серйозним викликом у сфері міжнародної безпеки та правового порядку, який гарантував територіальну цілісність і суверенітет усіх держав.
Зазначено, що політична еліта Польщі критикувала Росію за порушення безпекового середовища Європи, відверту зневагу до міжнародного права, а також закликала естаблішмент країни-агресора до поваги суверенітету інших держав. У суспільно-політичній думці Польщі простежено домінування ідеї зміцнення відносин України з Європейським Союзом та Північноатлантичним альянсом, пропагування тези необхідності запровадження жорстких економічних санкцій щодо Росії. Спостережено гостру критику польською владою неоімперської політики Російської Федерації, зокрема окупацію Кримського півострова та стимулювання сепаратизму у східних областях України. Виснувано, що впродовж 2014–2022 рр. побачили світ численні резолюції вищого законодавчого органу Польщі, заяви польських дипломатів тощо, у яких відзначено «кричуще порушення міжнародного права» країною-агресором, що призвело до «загрози стабільності та безпеці в Європі».
The vision of the Russian-Ukrainian war by the Polish political milieu from the time of the occupation of the Crimean Peninsula by the aggressor country (2014) to the beginning of the full-scale invasion of Ukrainian lands (2022) is considered. It was noted that anti-Russian sentiment prevailed in Polish society during the period under study, which was reflected in the relevant statements of Polish politicians and documents of central authorities. It was emphasized that the Republic of Poland consistently supported Ukraine in its desire to return the territories occupied by the Russian Federation by armed or diplomatic means, tried to actualize the «Ukrainian issue» on the international arena.It was emphasized that the Republic of Poland consistently supported Ukraine in its desire to return the territories occupied by the Russian Federation by armed or diplomatic means, tried to actualize the «Ukrainian issue» on the international arena. It was established that the ruling elite of Poland, in the overwhelming majority, considered the illegal occupation of Crimea by the Russian Federation a serious challenge in the field of international security and legal order, which guaranteed the territorial integrity and sovereignty of all states.
It is noted that the political elite of Poland criticized Russia for violating the security environment of Europe, open contempt for international law, and also called on the establishment of the aggressor country to respect the sovereignty of other states. In the social and political opinion of Poland, the dominance of the idea of strengthening Ukraine's relations with the European Union and the North Atlantic Alliance, the promotion of the thesis of the need to introduce tough economic sanctions against Russia can be traced. Sharp criticism of the neo-imperial policy of the Russian Federation by the Polish authorities, in particular the occupation of the Crimean Peninsula and the stimulation of separatism in the eastern regions of Ukraine, was observed. It was concluded that during 2014–2022, numerous resolutions of the highest legislative body of Poland, statements of Polish diplomats, etc. were published, which noted «flagrant violation of international law» by the aggressor country, which led to «a threat to stability and security in Europe».
Poland, Ukraine, political elite, occupation, Russian Federation, Crimean Peninsula, diplomacy, political parties.