Антирадянське підпілля УНР на території Західної Волині та Полісся: замисли й висліди (1939–1941)
На основі віднайдених у Галузевому державному архіві Служби безпеки України документів проаналізовано спроби створення на Західній Волині й Поліссі в 1939–1941 рр. підпілля, керованого Державним центром Української Народної Республіки в екзилі. Зазначено, що в сучасній історіографії цей складник опору радянізації волинських земель 1939–1941 рр. висвітлений фрагментарно. Відповідну інформацію знаходимо переважно у працях дослідників, зосереджених на вивченні діяльності Тараса Боровця (Бульби), де поміж іншого йдеться про його місію на Поліссі в 1940–1941 рр.
З’ясовано, що спроби створення уенерівського підпілля на анексованій СРСР території емісарами ДЦ УНР здійснювалися щонайменше двічі, а до його організації планували залучити українських емігрантів, що оселилися й мешкали у Волинському воєводстві в 1920–1930-х роках. Встановлено, що метою створення й діяльності такого підпілля його організатори визначили відновлення УНР.
Зʼясовано, що для виконання завдання на підконтрольну СРСР територію надіслали уповноважених від ДЦ УНР осіб: сина військового міністра УНР Володимира Сальського Юрія (кінець 1939 р.) і громадсько-політичного діяча й водночас співробітника 2-ї секції Генштабу Тараса Боровця (кінець літа 1940 р.), однак обидві ці місії зазнали невдачі. Головними її причинами визначено розпорошення й дезорганізацію уенерівського середовища на Волині й Поліссі в умовах падіння Польської держави та агентурно-провокаційну й репресивну діяльність Головного управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ.
Державний центр Української Народної Республіки в екзилі, Західна Волинь, Західне Полісся, Юрій Сальський, Тарас Боровець, радянізація, Народний комісаріат внутрішніх справ, Головне управління державної безпеки, агентура, репресії, Галузевий державний архів Служби безпеки України.
Analyzes attempts to create an
underground in Western Volyn and Polissia in 1939–1941, managed by the State
Center of the Ukrainian People's Republic in exile, on the basis of documents
found in the Branch State Archive of the Security Service of Ukraine. In modern
historiography, this component of the resistance to the Sovietization of the
Volyn lands in 1939–1941 is highlighted in a fragmentary way. Relevant
information can be found mainly in the works of researchers focused on the
study of the activities of Taras Borovets (Bulba), where it is said about his
mission in Polissia in 1940–1941.
It was found that attempts to create the UNR
underground in the territory annexed by the USSR by emissaries of the SC UNR
were made at least twice. It was planned to involve Ukrainian emigrants who
settled and lived in the Volyn Voivodeship in the 1920s and 1930s.
The goal of the creation and operation of such an underground organization was
defined by its organizers as the restoration of the UPR.
It was investigated that in order to carry out
the task, persons authorized by the Central Committee of the Ukrainian People's
Republic were sent to the territory under the control of the USSR: the son of
Military Minister of the Ukrainian People's Republic Volodymyr Salskyi Yuriy
Salskyi (the end of 1939) and public-political
figure and at the same time an employee of the 2nd section of the General Staff
Taras Borovets (the end of summer 1940 r.).However, both these missions failed.
Its main causes were the dispersal and disorganization of the UNR agents in
Volyn and Polissia in the conditions of the fall of the Polish state and the
agent-provocative and repressive activities of the Main Department of State
Security of the People's Commissariat of Internal Affairs.
State Center of the Ukrainian People's Republic
in Exile, Western Volyn, Western Polissia, Yuriy Salskyi, Taras Borovets, Sovietization,
People's Commissariat of Internal Affairs, Main Directorate of State Security,
agents, repression, Branch State Archive of the Security Service of Ukraine.