Словотвірна продуктивність родового відмінка однини: реалізація в геортонімії, специфіка деривації
Розглянуто семантико-граматичні
особливості творення геортонімів,
мотивованих агіонімами у формі родового
відмінка однини. Зазначено, що це не просто перенесення назви на основі
метонімії ім’я святого → найменування свята на його честь. Констатовано,
що семантичні, морфологічні й синтаксичні зміни у лексикалізації
непочаткової твірної форми з переосмисленням у межах частини мови найточніше
відображає лексико-морфологічний
спосіб, згаданий у працях І. Ковалика, або ж робочий термін цієї статті «семантико-граматична деривація». Встановлено, що залежно від стилю,
у синтаксичній конструкції можуть редукуватися два типи іменників, що керують
родовим відмінком агіоніма: передонімні апелятиви (день, свято) і
стрижневі компоненти складених офіційно-церковних назв свят (Собор,
Пам’ять). Важливою
передумовою трансономатизації родового відмінка агіоніма визначено його
вживання у функції неузгодженого означення при іншому іменнику, а далі
відбувається трансформація словосполучення у граматичну форму. Зауважено, що зафіксовані ілюстрації цього явища узагальнено можна поділити
на дві групи: усі можливі синтаксично розрізнювані відмінки, виражені скам’янілою
керованою морфологічною формою родового однини твірного неузгодженого означення
без означуваного апелятива; форми, що вторинно набули парадигми твірної бази –
імені святого, на честь якого названо свято.
Наголошено, що і нетипова початкова форма, і своєрідна
система відмінків, нетотожна парадигмі дериванта, зумовлені мотивацією
аналізованих назв свят непочатковою морфологічною формою – саме за такої
деривації родовий відмінок однини виявляє високий словотвірний потенціал
у геортонімії.
The article is
devoted to the semantic-grammatical features of the heortonyms motivation by hagionyms
in the form of the genitive singular. Such derivation is not only a name transfer
based on the metonymy: a saint person → a holiday in his honor. Semantic,
morphological and syntactic changes during the lexicalization of a non-initial creative
form most accurately reflect the lexical-morphological method mentioned
in the works of I. Kovalyk, or the working term of this article semantic-grammatical
derivation. Depending on the style, two types of nouns governing the
genitive of hagionym can be reduced in the syntactic structure: pre-onymal
appellatives (день, свято) and core components of compound official
church names of holidays (Собор, Пам’ять). An important prerequisite for
the transonomatization of the genitive of the hagionym is its use in the
function of an inconsistent attribute with another noun. Next, the phrase is
transformed into a grammatical form. The illustration of this phenomenon can generally
be divided into two groups:
1. All possible
syntactically distinguishable cases expressed by the controlled morphological
form of the genitive singular of the creative uncoordinated attribute without a
marked appellative. Such a morphological-syntactic dichotomy can be considered
as the result of contamination of two different forms - the omitted appellative and the creative hagionym. It
explains the possible inconsistency of the flexion of the heortonym with the preposition
that originally referred to the appellative (accusative ← acc. + gen., nominative
← nom. + gen.): На Іллі
(acc.) новий хліб на столі. Іллі (nom.) – громове свято.
2. Forms
that have secondarily acquired the paradigm of the creative base - the names of
the saint person in whose honor the holiday was named. This variant of
declension is obviously connected with reverse semantic transfer as a result of
secondary metonymy or personification of the name of the holiday; with the
predominance of the syntactic component in the grammatical meaning of the case,
in particular the case of the reduced form of the appellative, which governed
the dependent genitive; with rhyme: Зажинають саме на Іллю.
Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.
Both the atypical initial
form of the derivative, and the original case system, not identical with the
paradigm of the creative base, are connected with the motivation of the
analyzed holiday names by a non-initial morphological form. It is with such
derivation that the genitive singular shows a high word-forming potential in heortonymy.
morphological form, genitive singular, creative
base, semantic-grammatical method, transonomatization, transposition, heortonym,
hagionym.