Автотематизм vs автобіографізм малої прози Івана Франка початку ХХ століття
Проаналізовано
значення малих прозових творів І. Франка початку ХХ ст. з акцентом на
автотематизмі й автобіографізмі як основних підходах до осмислення авторського
«я» та його взаємодії з художньою реальністю. Зазначено, що ці прийоми дають
змогу глибше зрозуміти, як І. Франко використовував особистий життєвий
досвід, перетворюючи його на органічну частину літературних творів.
Проаналізовано
зв’язок між особистими переживаннями письменника і його творчістю, наголошуючи
на ролі психоаналітичних аспектів та феноменології в осмисленні процесу
творення. Акцентовано на впливі модернізму на автобіографічні елементи у творчості
І. Франка, що дає змогу зрозуміти їхню роль у контексті авторської
саморефлексії та самопредставлення.
Для аналізу
обрано мемуарні есе «У кузні», «У столярні», «Гірчичне зерно» й оповідання
«Отець-гуморист» і «Під оборогом», що формують автотематичний дискурс малої
прози І. Франка початку ХХ ст.
Спостережено,
що мемуарне есе «У кузні» відображає автобіографічні аспекти творчості
письменника, розкриваючи події його дитинства через символічний образ кузні як
місця формування перших життєвих вражень. Зауважено, що у творі відсутня чітка
фабула, проте завдяки використанню дитячої перспективи автор створює глибокий
психологічний портрет свого дитинства. Зазначено, що твору властиві
ретроспективність та елегійність, що акцентує на значущості спогадів. Констатовано,
що завдяки ретроспективному підходу есе «У столярні» позначене ностальгійним
настроєм і має символічне значення як відображення певного етапу життя І. Франка.
Встановлено, що
детальний психологічний аналіз притаманний для мемуарного есе «Гірчичне зерно»,
яке демонструє перехід І. Франка від дитячого сприйняття до дорослого,
критичного погляду на життя, а в оповіданні «Отець-гуморист» І. Франко
крізь призму дитячих спогадів досліджує психологію насильства і знущань, сублімуючи
спогади в художній твір. Зазначено, що в оповіданні «Під оборогом» майстерно поєднано
художню умовність й символізм, закцентовано на здатності зображати глибинні
психологічні процеси в межах дитячого світосприйняття.
The article examines the significance of Ivan Franko's early
20th-century short prose works. It focuses on autothematism and autobiographism
as key approaches to understanding the author's «self» and its interaction with
artistic reality. These techniques provide a deeper insight into how Franko
utilized personal life experiences, transforming them into an organic part of
his literary works.
The connection between the writer's personal experiences and creativity
is analyzed, highlighting the role of psychoanalytic aspects and phenomenology
in understanding the creative process. Significant attention is also given to
the impact of modernism on the autobiographical elements in Franko's works,
which helps to comprehend their role in the context of authorial self-reflection
and self-representation.
The analysis includes memoir essays «In the Forge», «In the Carpentry
Shop», «Mustard Seed», and the stories «Father-Humorist» and «Under the Guard»,
which form the self-thematized discourse of Franko's early 20th-century short
prose.
The memoir essay «In the Forge» reflects autobiographical aspects of the
writer's work, revealing childhood events through the symbolic image of the
forge as a place where early life impressions were formed. While the work lacks
a clear plot, the author creates a deep psychological portrait of his childhood
through the use of a child’s perspective. The work is characterized by retrospection
and elegiac qualities, emphasizing the significance of memories. Through a
retrospective approach, the essay «In the Carpentry Shop» is marked by a
nostalgic mood and has symbolic significance as a reflection of a certain stage
in Franko's life.
The memoir essay «Mustard Seed» is noted for its deep psychological
analysis and demonstrates Franko's transition from a child’s perception to an
adult, critical view of life. In the story «Father-Humorist», through the lens
of childhood memories, Franko explores the psychology of violence and
humiliation, sublimating memories into a literary work. The story «Under the
Guard» showcases Franko's skillful use of artistic conventions and symbolism,
highlighting his ability to depict profound psychological processes within the
framework of a child's worldview.
self-thematization, autobiographism, Ivan Franko, modernism, short
prose.