КНЯЖИЙ ЛЬВІВ В УГОРСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ XV–XVII СТОЛІТЬ

Автор
Ілля ПАРШИН
DOI
Анотація

У статті проаналізовано описи Львова угорськими історіографами XV–XVII ст. Особливу увагу звернено на княжий період його історії. Встановлено, що перші звістки про місто з’явилися ще в XIV ст., зокрема у хроніці анонімного францисканця за 1346–1356 рр., яка збереглася до нашого часу в складі «Дубницької хроніки». Дещо докладніші відомості подав гуманіст Антоніо Бонфіні, який працював при дворі угорського короля Матяша Корвіна. Італієць зазначив, що Львів названий на честь «імператора Лева», очевидно, князя Лева Даниловича, переможця «варварів». Незважаючи на недокладні обставини, ця згадка з другої половини XV ст. на сьогодні є однією з найстарших, де знаходимо зв’язок найменування княжого центру та руського володаря з династії Романовичів. Ранньомодерні автори продовжили цю традицію, нотували, що Львів – столиця Русі, значне торгове місто, населене, зокрема, русами та вірменами, без жодних приміток про католицькі нації. Польські та угорські історики XVII ст. модифікували старші нотатки і «перетворили» князя Лева на союзника франкського імператора Карла Великого. Безперечно, такі проекції фантастичні, але по-своєму корисні для висвітлення ранньої історії Львова.

Ключові слова
Львів, Угорське королівство, Антоніо Бонфіні, Янош Дечій, князь Лев Данилович, історіографія.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Illia Parshyn
DOI
Annotation

The article analyzes the descriptions of Lviv reached by Hungarian historiographers of the XV–XVII centuries. It is shown, that Hungarian authors casually described the city. The oldest mention dates back to the XIV–XV centuries. An anonymous Franciscan wrote in 1346–1355, that Hungarian monarch Louis I visited Lviv, where he was solemnly met (this chronicle is a part of the «Chronicon Dubnicense» of the XV century). However, the record is difficult to confirm with other texts, in addition, the names of settlements in this source are partially distorted. Antonio Bonfini, an Italian humanist who worked at the court of King Matthias Corvinus, wrote about an «emperor» Leo. In his opinion, the ruler won the battle against «barbarians», called the city in its honor and made it the center of Rus’. It is difficult to say where this information was borrowed from. At the same time, the investigated note is the new found and one of the oldest mentions that duke Lev Danylovych named the city in his name. Other authors, for example, Sebastian Münster, wrote and published their works later. In particular, Polish and Hungarian historians of the XVII century modified the older notes and «transformed» duke Lev into an ally of the Frankish Emperor Charlemagne. Hungarian medieval and early modern authors hardly noted down about the ethnic and social life of Lviv. For example, János Decsi in the XVI century thought that Rus’ and Armenian nations in the city are «barbarians». At the same time, he wrote some true details. The old Ukrainian (Ruthenian) community honored the images (cults) of the Holy Virgin and St. Nicholas. Orthodox people prayed in their wooden temples, they did not recognize the authority of the Pope, but maintained close contacts with the highest Greek clergy. J. Decsi ignored the Catholic Nations. He did not notify the presence of the Germans and the Poles in Lviv. Possibly, the Hungarian scriber wanted to attract readers with exotic details (for example, the idea that the orthodox priests kept snakes for talking with demons). A significant number of old Ukrainians and Armenians in Lviv were also recorded by Johann Wagner. So, the Hungarian historians of the XV–XVII centuries reproduced only a few elements of the medieval history of Lviv. At the same time, even such speculative details are important for the next investigations of the Ukrainian city.

Keywords
Lviv, Hungarian kingdom, Antonio Bonfini, János Decsi, Lev Danylovych, historiography
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.