ДОЗВІЛЛЯ Й ВІДПОЧИНОК УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЛЬВОВА НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: НА ПРИКЛАДІ РОДИНИ І. ФРАНКА

Автор
Наталія МИСАК
DOI
Анотація

У статті систематизовано відомості про особливості дозвілля й відпочинку української інтелігенції Львова на прикладі родини І. Франка. Проаналізовано специфіку відпочинку у місті та передмісті, акцентовано увагу на сільському відпочинку, зимових і літніх канікулах сім’ї, закордонних подорожах. З’ясовано характер дозвілля (приятельські візити, відвідування театру, прогулянки на природу, відпочинок на водоймах, рибальство, збирання ягід і грибів, оздоровлення тощо) та місцевості, які мали найбільшу популярність у членів сім’ї. Досліджено вплив відпочинкових тенденцій, характерних для львівського інтелігентного середовища на дозвілля родини І. Франка.

Ключові слова
І. Франко, Львів, українська інтелігенція, родина, відпочинок, дозвілля, подорож, Карпати, Прикарпаття
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nataliia Mysak
DOI
Annotation

On the example of I. Franko family the article systematizes the information about the features of leisure time and recreation of Lviv Ukrainian intelligentsia. The specificity of vacation in the city and suburbs is analyzed, attention is focused on rural recreation, family's winter and summer holidays, and foreign journeys. It is clarified the nature of leisure time (friendly visits, theatre attending, hiking, water recreation, fishing, gathering berries and mushrooms, health improvement, etc.) and the areas that were the most popular within family members. The influence of the typical for Lviv intelligent environment vacation tendencies on the recreation of I. Franko family is investigated.

Keywords
I. Franko, Lviv, Ukrainian intelligentsia, family, recreation, leisure time, journey, Carpathians, Subcarpathia
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.