ЛЬВІВ - ОСЕРЕДОК НАДДНІПРЯНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕМІГРАЦІЇ У 1900-1939 РОКАХ
У статті проаналізовано громадсько-політичну, культурно-просвітню та видавничу діяльність наддніпрянської еміграції у Львові як її головному осередку напередодні та в роки Першої світової війни і у міжвоєнний період. Розглянуто працю наддніпрянців у галицьких українських інституціях, участь у студентських організаціях і боротьбі за український університет у Львові, заснування політичних організацій самостійницького напряму, поширення та популяризацію української справи за кордоном. Описано діяльність політемігрантів у виробленні концепції щодо ролі України в контексті міжнародних відносин Центрально-Східної Європи 1914–1918 рр., розкрито їхню співпрацю з галицькими політичними чинниками з метою консолідації національних сил за відродження незалежної Української держави. Виявлено певні розходження між галичанами та політемігрантами щодо вирішення окремих політичних проблем і водночас повне єднання в засудженні голодомору та допомоги населенню радянської України, яке голодувало. З’ясовано вплив галицького життя на піднесення національної свідомості, стремління галичан і наддніпрянців, попри їхні політичні орієнтації, до об’єднання всіх національних сил для боротьби за державну самостійність.
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.