25–26 травня 2026 року в Палаці Сташиця у Варшаві відбулася ХХ Міжнародна наукова конференція з циклу «Актуальні проблеми діалектології» – «Dawne i współczesne kontakty językowo-kulturowe w krajach słowiańskich» / «Минуле і сучасне мовно-культурних міжслов’янських контактів. Світлої пам’яті професора Януша Сятковського». Співорганізаторами цього наукового форуму стали Інститут славістики Польської академії наук, Комітет слов’янознавства ПАН, Варшавське наукове товариство, Фундація польської мови, Державна академія прикладних наук у Кросні та Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.
КОНСТРУЮВАННЯ ОБРАЗУ "РАДЯНСЬКОГО" ЛЬВОВА 1930-1940-Х РОКІВ У ТОГОЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ ТА ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Автор
Павло АРТИМИШИН
DOI
Анотація
Проаналізовано конструювання образу Львова як “радянського” міста в публіцистичній та художній літературі. Стверджено, що створення таких образів було одним із засобів трансформації Львова в соціалістичне місто поряд із заснуванням відповідних партійних та державних інститутів, зведенням промислових, архітектурних об’єктів, організацією культурних закладів радянського зразка. Констатовано, що одразу зі встановленням радянської влади у місті в неї виникла потреба виправдати перед місцевим населенням та світовою громадськістю власний наступ на територію Західної України у 1939 р., а згодом – повторне приєднання цих територій до складу СРСР після війни. У висновках зазначено, що у 1939–1941 рр., а також у перші повоєнні роки автори акцентували на “соціалістичних перетвореннях” у місті, протиставляючи їх польському періоду або часу нацистської окупації Львова, відповідно.
Ключові слова
Львів, конструювання
образу “радянського” міста, публіцистика, художня література
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Pavlo Artymyshyn
DOI
Annotation
Construction of image of the “Soviet” Lviv in the publicism and fiction are analyzed. The purpose of the publication is to study the content and conceptual load of Soviet journalism and fiction, which featured Lviv, and to determine how the image of Lviv as a Soviet city was depicted in these works and what tools were used in this. It is stated that the creation of such images was one of the means of transforming Lviv into a socialist city, along with the creation of appropriate party and state institutions, industrial, architectural objects, organizations of cultural institutions of the Soviet standard. It is ascertained that immediately with the establishment of Soviet power in the city before the latter there was a need to justify its offensive to the territory of Western Ukraine in 1939 to the local population and the world community and subsequently – the re-annexation of these territories into the USSR after the war, as well as to demonstrate the “benefits” of the new “socialist” system over the old “bourgeois”, in order to get more supporters among the population of the newly-acceded territories of Western Ukraine. On the pages of journalism and fiction, in the context of Soviet propaganda, Lviv appeared to be “liberated” from the “bourgeois” past, an area where, instead of the “palace of lords”, as well as the churches of the “discredited” Greek-Catholic clergy, which allegedly collapsed during the Nazi occupation with the Germans, there were factories where the “imprisoned” and “persecuted” workers and labor intellectuals got jobs. Conclusion was drawn that if in 1939–1941, as well as in the first postwar years, the authors focused on “socialist transformations” in the city, contrasting them accordingly with the Polish period, or the time of the Nazi occupation of Lviv.
Keywords
Lviv, construction of
the image of the “Soviet” city, publicism, fiction
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
ХХХVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні»
25–26 травня 2026 року відбулася ХХХVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», яку організував Львівський музей історії релігії спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.C.Грушевського НАН України, Інститутом філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, Інститутом українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України та Центром релігійної культури ім. Ігоря Скочиляса Українського католицького університету.