КОНСТРУЮВАННЯ ОБРАЗУ "РАДЯНСЬКОГО" ЛЬВОВА 1930-1940-Х РОКІВ У ТОГОЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ ТА ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Автор
Павло АРТИМИШИН
DOI
Анотація

Проаналізовано конструювання образу Львова як “радянського” міста в публіцистичній та художній літературі. Стверджено, що створення таких образів було одним із засобів трансформації Львова в соціалістичне місто поряд із заснуванням відповідних партійних та державних інститутів, зведенням промислових, архітектурних об’єктів, організацією культурних закладів радянського зразка. Констатовано, що одразу зі встановленням радянської влади у місті в неї виникла потреба виправдати перед місцевим населенням та світовою громадськістю власний наступ на територію Західної України у 1939 р., а згодом – повторне приєднання цих територій до складу СРСР після війни. У висновках зазначено, що у 1939–1941 рр., а також у перші повоєнні роки автори акцентували на “соціалістичних перетвореннях” у місті, протиставляючи їх польському періоду або часу нацистської окупації Львова, відповідно.

Ключові слова
Львів, конструювання образу “радянського” міста, публіцистика, художня література
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Pavlo Artymyshyn
DOI
Annotation
Construction of image of the “Soviet” Lviv in the publicism and fiction are analyzed. The purpose of the publication is to study the content and conceptual load of Soviet journalism and fiction, which featured Lviv, and to determine how the image of Lviv as a Soviet city was depicted in these works and what tools were used in this. It is stated that the creation of such images was one of the means of transforming Lviv into a socialist city, along with the creation of appropriate party and state institutions, industrial, architectural objects, organizations of cultural institutions of the Soviet standard. It is ascertained that immediately with the establishment of Soviet power in the city before the latter there was a need to justify its offensive to the territory of Western Ukraine in 1939 to the local population and the world community and subsequently – the re-annexation of these territories into the USSR after the war, as well as to demonstrate the “benefits” of the new “socialist” system over the old “bourgeois”, in order to get more supporters among the population of the newly-acceded territories of Western Ukraine. On the pages of journalism and fiction, in the context of Soviet propaganda, Lviv appeared to be “liberated” from the “bourgeois” past, an area where, instead of the “palace of lords”, as well as the churches of the “discredited” Greek-Catholic clergy, which allegedly collapsed during the Nazi occupation with the Germans, there were factories where the “imprisoned” and “persecuted” workers and labor intellectuals got jobs. Conclusion was drawn that if in 1939–1941, as well as in the first postwar years, the authors focused on “socialist transformations” in the city, contrasting them accordingly with the Polish period, or the time of the Nazi occupation of Lviv.
Keywords
Lviv, construction of the image of the “Soviet” city, publicism, fiction
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.