КОНСТРУЮВАННЯ ОБРАЗУ "РАДЯНСЬКОГО" ЛЬВОВА 1930-1940-Х РОКІВ У ТОГОЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ ТА ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Автор
Павло АРТИМИШИН
DOI
Анотація

Проаналізовано конструювання образу Львова як “радянського” міста в публіцистичній та художній літературі. Стверджено, що створення таких образів було одним із засобів трансформації Львова в соціалістичне місто поряд із заснуванням відповідних партійних та державних інститутів, зведенням промислових, архітектурних об’єктів, організацією культурних закладів радянського зразка. Констатовано, що одразу зі встановленням радянської влади у місті в неї виникла потреба виправдати перед місцевим населенням та світовою громадськістю власний наступ на територію Західної України у 1939 р., а згодом – повторне приєднання цих територій до складу СРСР після війни. У висновках зазначено, що у 1939–1941 рр., а також у перші повоєнні роки автори акцентували на “соціалістичних перетвореннях” у місті, протиставляючи їх польському періоду або часу нацистської окупації Львова, відповідно.

Ключові слова
Львів, конструювання образу “радянського” міста, публіцистика, художня література
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Pavlo Artymyshyn
DOI
Annotation
Construction of image of the “Soviet” Lviv in the publicism and fiction are analyzed. The purpose of the publication is to study the content and conceptual load of Soviet journalism and fiction, which featured Lviv, and to determine how the image of Lviv as a Soviet city was depicted in these works and what tools were used in this. It is stated that the creation of such images was one of the means of transforming Lviv into a socialist city, along with the creation of appropriate party and state institutions, industrial, architectural objects, organizations of cultural institutions of the Soviet standard. It is ascertained that immediately with the establishment of Soviet power in the city before the latter there was a need to justify its offensive to the territory of Western Ukraine in 1939 to the local population and the world community and subsequently – the re-annexation of these territories into the USSR after the war, as well as to demonstrate the “benefits” of the new “socialist” system over the old “bourgeois”, in order to get more supporters among the population of the newly-acceded territories of Western Ukraine. On the pages of journalism and fiction, in the context of Soviet propaganda, Lviv appeared to be “liberated” from the “bourgeois” past, an area where, instead of the “palace of lords”, as well as the churches of the “discredited” Greek-Catholic clergy, which allegedly collapsed during the Nazi occupation with the Germans, there were factories where the “imprisoned” and “persecuted” workers and labor intellectuals got jobs. Conclusion was drawn that if in 1939–1941, as well as in the first postwar years, the authors focused on “socialist transformations” in the city, contrasting them accordingly with the Polish period, or the time of the Nazi occupation of Lviv.
Keywords
Lviv, construction of the image of the “Soviet” city, publicism, fiction
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.