ФОРМУЛЯР КОРОЛІВСЬКИХ УНІВЕРСАЛІВ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ ХVІІ СТ. (НА МАТЕРІАЛАХ РЕЛЯЦІЙНИХ КНИГ ҐРОДІВ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА)

Автор

Марта ОНИСЬКІВ.

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-3-16

Анотація

Формуляр документів Нового Часу є малодослідженим. Він відмінний від звичного середньовічного, адже повинен був відповідати на потреби ранньомодерного суспільства. Зокрема, населення Речі Посполитої Нового Часу мало «інформаційний голод». На це відреагував королівський двір, пропонуючи документи зі «своєю» інформацією. Серед них були й монарші універсали, які інтенсивно видавали в другій половині ХVІІ ст. В першу чергу вони повинні були донести офіційні відомості значній частині суспільства. Останнє вплинуло на форму цього документа. У статті опрацьовано монарші універсали, які протягом останньої третини ХVІІ ст. приносили до ґродів Руського воєводства (а саме до Львівського, Перемишльського, Сяноцького, Галицького, Теребовельського, Жидачівського та Холмського). Вони відклалися у їх реляційних (чистових) книгах. В процесі дослідження зроблено висновок, що королівський універсал зберіг більшість складових класичного формуляру, необхідних для сприйняття його документом. Проте, значну його частину займали наррація (з причинами видачі документа) та диспозиція (з конкретним розпорядженням, яке оголошували універсалом). Крім того, була в цього документа й незвична клаузула – кінцева публікація з вимогою якнайшвидшого поширення змісту універсалу серед значної частини суспільства. Такі особливості формуляру цього документа відображають прагнення королівського двору відповісти та задовольнити одну із потреб (а саме – інформаційну), яку мало суспільство тогочасної Речі Посполитої.

Ключові слова

королівський універсал, формуляр, клаузула, кінцева публікація,

інформаційні запити, документ.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Marta ONYSKIV

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-3-16

Annotation

The society of early-modern Polish-Lithuanian Commonwealth had great informational requests. The royal court couldn’t miss that tendency and began to issue informational documents more intensely. Monarch universals were among them. The purpose. The informational requests infl uenced the form of early-modern documents. It wasn’t the form of a medieval document. That’s why the monarch universal form wasn’t traditional. Results. The form of a monarch universal, in comparison to medieval acts, was very simplifi ed. However, it contained all the clauses that allowed it to be identifi ed as a specifi c early-modern document. The most important components of the universal form are very fragmented narration and disposition. From them, it was possible to learn about various aspects of the life of the state. Apart from that, they were often used for offi cial propaganda. The clause of the fi nal publication of universals is unique and it required the widest announcement and spread of its contents. Conclusion. Society infl uences the behavior of state power, which must meet its needs. The society of early-modern Polish-Lithuanian Commonwealth needed the information. The royal court gave it in the monarch universal. It form was aimed at meeting communication needs of the state population.

Keywords

monarch universal, form, clause, final publication, informational request, documents

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.