ВТРАЧЕНА МОНАСТИРСЬКА КНИГОЗБІРНЯ: ЛІКВІДАЦІЯ У 1785 Р. СКИТА МАНЯВСЬКОГО Й ПІСЛЯІСТОРІЯ ЙОГО КНИЖКОВОГО ЗІБРАННЯ

Автор
Іван АЛЬМЕС
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-37-53
Анотація
Досліджено післяісторію втраченої монастирської книгозбірні Скита Манявського – одного з найбільш знакових чернечих осередків ранньомодерної України. Зазначено,  що Хресто-Воздвиженський православний чоловічий монастир, заснований на початку  XVII ст. подвижником афонських монастирів Йовом (Княгиницьким), уже 1620 р. отримав  титул ставропігійного від патріарха Константипольського, а 1628 р. – статус протомонастиря (головного) на теренах Руського, Белзького та Подільського воєводств, а також для  деяких монастирів, розташованих на теренах сучасних Буковини й Молдови. Вказано,  що оскільки через брак джерельних матеріалів невідомо про історію Манявської бібліотеки ранньомодерного часу, то важливо дослідити принаймні післяісторію книжкового  зібрання, тобто історію бібліотеки після ліквідації обителі 1785 р.
Констатовано, що історію цієї монастирської бібліотеки можна вважати «втраченою», оскільки на цей момент невідомо про збережені інвентарі описи чи списки книг  Манявської обителі, які б дозволяли цілісно схарактеризувати досліджувану книгозбірню.  Стверджено, що розпорошення бібліотеки чернечого осередку слугує показовим прикладом способів і механізмів розформування книжкових зібрань після австрійських касат  чернечих осередків останньої чверті XVIII ст. Встановлено, що після ліквідації обителі  монастирські книги потрапили до університетських бібліотек Львова і Відня (хоча не  вдалося виявити та верифікувати такі дані щодо столиці монархії Габсбургів), приватних  власників (о. Антіна Петрушевича, Августа Бельовського), церковних (Перемишльської  греко-католицької капітули та Львівської греко-католицької богословської академії), парафіяльних (с. Раковець), монастирських (Путна, Сучевиця) бібліотек.
Зрештою, вдалося простежити, як книги потрапили від приватних власників, настоятелів румунських монастирів, греко-католицьких інституцій, священників і науковців,  монастирів та церков ХІХ ст. до наукових бібліотек у сучасній Україні, Польщі й Румунії
Ключові слова
Скит Манявський, монастирська книгозбірня, касати монастирів, Йов (Княгиницький).
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Ivan ALMES
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-37-53
Annotation
The article studies the «post-history» of the lost monastic library of Manyava Skete, one  of the most signifi cant monasteries of early modern Ukraine. Orthodox monastery in Manyava  under the title the Exaltation of the Holy Cross was founded in the early XVIIth century by  the ascetic Job (Knyahynytskyi), who practiced monasticism in Greek mount Athos. In 1620  monastery received the status of stauropegion from the patriarch of Constantinople, and after it  depended directly from a mentioned patriarch. Soon in 1628, it became the proto-monastery; it  means “guiding” monastery in the Ruthenian, Belz and Podolian voivodeship, as well as for a few  monastic communities in the Bukovina and Moldova. The history of the early modern Manyava  monastic library is unknown, because of the lack of sources. In other words, the history of this  monastic library is lost because any inventories or lists of books that allow making its complex  analysis are lost as well. That is why, at least the «post-history» of the mentioned library should  be studied. It means a history of the library after the dissolution of the Manyava Skete in 1785.  The disappearance of Manyava monastic library, in general, demonstrates the main methods of  the monastic libraries losing, eff ected by the Austrian state monasteries’ dissolution in the late  XVIII century. Research has found that books from the Manyava monastery after its dissolution  were transferred to the university libraries in Lviv and Vienna. But it should be mentioned that it’s  hard to clear verify a sending of the c odex to the capital of the Habsburg monarchy. They were  bought by or gifted to the private collection such as priest Antin Petrushevich or August Bielowski.  Books relocated as well as to the church institution (Przemyshl Greek-catholic cathedral chapter,  Lviv Theological Academy), to the parishes (Rakovets), and the Romanian monasteries (Putna,  Suceviţa) libraries. Consequently, the article examines the routes by which books from Manyava  primarily passed on private collections or institution in XIX century and later transferred to the  scholar libraries in contemporary Ukraine, Poland, and Romania.
Keywords
Manyava Skete, monastic library, dissolution of monasteries, Job (Knyahynytskyi).
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.