МИСТЕЦЬКІ СТРАТЕГІЇ ЛЬВІВСЬКИХ ВЛАДИК В ОПОРЯДЖЕННІ УНІЙНИХ ХРАМІВ ЛЬВОВА У ХVІІІ СТ.

Автор
Марʼяна ЛЕВИЦЬКА
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-54-73
Анотація
У статті висвітлено патронат львівських владик у сфері церковного мистецтва протягом ХVІІІ ст., з метою виявлення мотивів та цілей подібних релігійно-мистецьких  ініціатив. Хронологічні межі дослідження охоплюють ХVІІІ ст., як важливий і відносно цілісний період інституційного розвитку Унійної церкви в Галичині та в ГалицькоЛьвівській єпархії зокрема.
В умовах, коли українці/русини на території Галичини (у складі Речі Посполитої чи  монархії Габсбургів після 1772 р.) були позбавлені таких впливових суспільних верств  як національна шляхта чи заможне міщанство, головним чином Унійна церква та її вище  духовенство були замовниками мистецьких проєктів, а також тими, хто розгорнув процес  формування конфесійної (і, водночас, національної) ідентичності.
У статті охоплено період із 1700 по 1814 рр. із порівняннями діяльності кожного із  львівських владик у сфері оздоблення церков: із програмним підходом (як в діяльності  владик Лева Шептицького та Петра Білянського), чи в формі принагідних ініціатив (як за  Йозефа Шумлянського чи Антонія Ангеловича). Дослідження базується на різних групах  джерел (опублікованих архівних матеріалах, статтях і монографіях) із особливою увагою  до самих творів церковного мистецтва ХVІІІ ст. у львівських церквах.У статті висвітлено патронат львівських владик у сфері церковного мистецтва протягом ХVІІІ ст., з метою виявлення мотивів та цілей подібних релігійно-мистецьких ініціатив. Хронологічні межі дослідження охоплюють ХVІІІ ст., як важливий і відносно цілісний період інституційного розвитку Унійної церкви в Галичині та в ГалицькоЛьвівській єпархії зокрема.
В умовах, коли українці/русини на території Галичини (у складі Речі Посполитої чи монархії Габсбургів після 1772 р.) були позбавлені таких впливових суспільних верств як національна шляхта чи заможне міщанство, головним чином Унійна церква та її вище духовенство були замовниками мистецьких проєктів, а також тими, хто розгорнув процес формування конфесійної (і, водночас, національної) ідентичності.
У статті охоплено період із 1700 по 1814 рр. із порівняннями діяльності кожного із львівських владик у сфері оздоблення церков: із програмним підходом (як в діяльності владик Лева Шептицького та Петра Білянського), чи в формі принагідних ініціатив (як за Йозефа Шумлянського чи Антонія Ангеловича). Дослідження базується на різних групах джерел (опублікованих архівних матеріалах, статтях і монографіях) із особливою увагою до самих творів церковного мистецтва ХVІІІ ст. у львівських церквах.
Ключові слова
Унійна церква, Львівська єпархія, церковне мистецтво, мистецькі стратегії, архітектура, релігійне малярство.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Mariana LEVYTSKA
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-54-73
Annotation
This paper outlines patronage of the religious art by Lviv (Львів, Lwów, Lemberg) Uniate  bishops for the 18th century to examine their motivations and purposes for ecclesiastic art and  cultural projects because the whole 18th century could be considered as a vital period of the  institutional development of the Uniate Church and the Lviv-Halych (Львівсько-Галицька)  Diocese in particular.
In conditions when Ukrainians/ Ruthenians/ in Halychyna (former Сrownland Rus, next \  Königreich Galizia und Lodomeria) was deprived of other infl uential social strata such as national gentry or wealthy burghers, principally the Uniate Church and its high clergy had long been the customers of artistic works and those who had deployed a process of the signifi cation  of the confessional identity. 
This paper covers the period between 1700 and 1814 and compares patronage activity of  the Lviv Bishops who were engaged in patronage systematically (as Leon Sheptyckyy and Peter  Bilyanskyy) or occasionally (as Joseph Shumlyanskyy or Anthony Anhelovych). The research  is based on diff erent groups of sources: primary sources (such as documents) and publications  involved in analysis of primary source material but the main accent is focusing on the artworks.
Keywords
Uniate Church, Lviv Diocese, ecclesiastical art, artistic strategies, architecture, religious art.
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.