ШЛЯХТИЧ CТЕПАН ФЕДОРОВИЧ ЧИЖИНСЬКИЙ І ЙОГО ДОЛЯ В РОСІЙСЬКІЙ ДЕРЖАВІ

Автор

Ярослава МАРТИНОВА

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-74-83

Анотація

У другій половині XVI–XVII ст. російська влада завзято підтримувала міграцію. Вона охоче залучала іноземних спеціалістів до служіння Росії. Вихідці з Речі Посполитої були однією з найбільших груп іноземців у Російській державі. У процесі численних російсько-польських війн у XVII ст., на службу до російського царя перейшло чимало колишніх військовополонених представників шляхти. Емігранти вливалися в ряди служивого дворянства. Багато хто з них компенсували потребу в кваліфікованих цивільних і військових кадрах. Західноруський шляхтич Степан Федорович Чижинський стояв біля витоків російського придворного театру, приймав участь у культурному будівництві на своїй новій батьківщині. У статті використано збережений уривок його розпитувальних свідчень, проведено порівняння даних з цього документа з раніше опублікованими Е. Барсовим біографічними даними з «рукописи», наведеної без вказівок джерела її походження. Згадані розпитувальні свідчення вперше вводяться в науковий обіг, біографічні дані, зазвичай, наводилися з посиланням на статтю Е. Барсова про придворний театр царя Олексія Михайловича

Ключові слова

Річ Посполита, Руське воєводство, шляхта, Російська держава, театр, Посольський приказ, перекладач, Степан Федорович Чижинський.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Yaroslava MARTYNOVA

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-74-83

Annotation

In the second half of the XVI–XVII centuries, the Russian authorities supported migration to the state. The government willingly attracted foreign specialists to the Russian service. Natives of the Polish-Lithuanian Commonwealth were one of the most signifi cant groups of «foreigners» in the Russian state. In the course of numerous Russian-Polish wars in the 17th century, a number of former prisoners of war, representatives of the gentry’ class, passed into the service of the Russian Tsar. Immigrants poured into the ranks of the service nobility. Many of them made up for the lack of qualified civilian and military personnel. The West Russian nobleman S. Chizhinsky stood at the origins of the Russian court theater and participated in cultural construction in his new homeland. The article uses a preserved excerpt of his questioning 82 Ярослава Мартинова speech, compares data from this document with previously published by E. Barsov biographical data from the «manuscript», given without specifying the source of its origin. Other researchers did not cite this questioning speech; biographical data were mainly cited with reference to the E. Barsov’s article about the court theater of Tsar Alexei Mikhailovich

Keywords

the Polish-Lithuanian Commonwealth, Rus voivodeship, gentry, the Russian state, theater, Ambassadorial Prikaz, translator.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.