ІДЕЯ ПРОСВІТИ НАРОДУ СЕРЕД ГАЛИЦЬКОЇ РУСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ СЕРЕДИНИ ХІХ СТ.

Автор

Олександр СЕДЛЯР

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-84-102

Анотація

Однією з найпопулярніших тем у громадському житті галицьких русинів (українців) та руській періодиці середини ХІХ ст. була просвіта народу. Представники інтелігенції регулярно обговорювали зміст цього поняття, формування просвітницької програми дій та шляхи її реалізації. У цілому розуміння ідеї просвіти народу серед руської інтелігенції сформувалося внаслідок публічного обговорення після 1848 р., у першій половині 1850- х рр. Просвіту народу русини розуміли передовсім як поєднання навчання (як правило, рідною мовою) та виховання (малося на увазі, насамперед, релігійне християнське виховання). Просвітницька діяльність мала бути тісно повʼязана з видавничою діяльністю, тому в цьому контексті першочергове значення припадало на розвиток літератури для народу руською мовою, а дискусія щодо літературної мови помітно вплинула на розуміння та реалізацію ідеї народної просвіти. Просвітницька література мала складатися із таких тематичних груп: 1) науково-популярні видання на природознавчу та господарську тематику; 2) науково-популярні видання на історичну тематику; 3) релігійно-повчальні видання та художня література повчального змісту; 4) навчальні видання. З огляду на велику популярність поняття «просвіта», до просвітницьких видань у середині ХІХ ст. зараховували й літературу для інтелігенції, яка стосувалася історії Русі та національної культури русинів. Загалом серед галицьких русинів у середині ХІХ ст. сформувався локальний варіант розуміння ідеї просвіти народу та просвітницької програми дій, на який значно вплинули низький рівень грамотності серед руського селянства і міщанства, велика роль Греко-католицької церкви, консерватизм русинів та обережне ставлення до запозичення досвіду просвітницької роботи та суспільного поступу із Заходу.

Ключові слова

просвіта народу, інтелігенція, суспільна активність, галицькі русини, Галичина

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Oleksandr SEDLIAR

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-84-102

Annotation

One of the most popular topics in the public life of Galician Ruthenians (Ukrainians) and Ruthenian periodicals of the mid-nineteenth century. was the enlightenment of the people. Representatives of the intelligentsia regularly discussed the content of this concept, the formation of an educational program and ways to implement it. In general, the understanding of the idea of enlightenment of the people among the Ruthenian intelligentsia was formed as a result of public discussion after 1848, in the first half of the 1850s. The enlightenment of the Ruthenian people was understood primarily as a combination of education (usually in the native language) and training (meaning primarily Christian religious training). Enlightening activities were to be closely connected with publishing, so in this context the development of literature for the people in Ruthenian was of paramount importance, and the discussion of literary language signifi cantly infl uenced the understanding and implementation of the idea of enlightenment the people. Enlightening literature should consist of the following thematic groups: 1) popular science publications on natural sciences and agriculture; 2) popular science publications on historical topics; 3) religious and educational publications and fi ction of didactic content; 4) educational publications. In view of the great popularity of the concept of «enlightenment», enlightening publications in the mid-nineteenth century also included literature for the intelligentsia, which concerned the history of Rus’ and the national culture of the Ruthenians. In general, among the Galician Ruthenians in the middle of the XIX century a local version of the idea of enlightenment the people and the enlightening program of action was formed, which was signifi cantly infl uenced by the low level of literacy among the Ruthenian peasantry, the great role of the Greek Catholic Church, Ruthenian conservatism and careful attitude to borrowing experience of enlightening work and social progress from the West.

Keywords

hightenment of the people, intelligentsia, social activity, Galician Ruthenians, Galicia.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.