«ХЛОПИ І ПОПИ» В ЧАС «МІСЬКОЇ» ПОЛІТИКИ. УЧАСТЬ СЕЛЯН-РУСИНІВ І ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА В МАСОВИХ ПОЛІТИЧНИХ ЗАХОДАХ У ЛЬВОВІ КІНЦЯ ХІХ СТ.

Автор
Назар КІСЬ
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-103-113
Анотація
Досліджено долучення українського селянства й духовенства до модерного політичного процесу кінця ХІХ ст. – у час, коли політика в Галичині переходить у масову фазу, відповідно, більш актуальною стає мобілізація прихильників якоїсь політичної групи чи партії, а також демонстрація масової підтримки. Коли йдеться про українські політичні проєкти, таку масовість могли забезпечити руські селяни. Показано, як українці реагували на ці виклики, заохочуючи до політичної активності в м. Львові селян із провінції. Проілюстровано, як символічна й організаційна роль Греко-католицької церкви (ГКЦ), а також масова підтримка селян, ставали аргументами в політичному житті. Продемонстровано конкретні приклади нової «міської» політики, якій притаманні масові маніфестації, збори, мітинги, зокрема у статті йдеться про Перше всенародне віче русинів у Львові 1880 р., Друге всенародне віче 1883 р., Загальне зібрання русинів міста Львова 1884 р., а також про два заходи, приурочені ювілею Берестейської унії – Католицьке віче у Львові та святкування 400-ліття унії в 1896 р. Показано, як для проведення своїх національних маніфестацій використовували загальнодержавні ювілеї: перше «всенародне віче» 1880 р. проходило ще й як «національне свято свободи й рівності» на 100-річчя правління цісаря Йосифа ІІ; друге 1883 р. – як вшанування річниці смерті імператора Фердинанда І, чиїм підписом у 1848 р. була скасована панщина. Висвітлено непрості стосунки популярних політиків та вищого духовенства: як ієрархи уникали певних заходів, як місце проведення урочистих богослужінь (в соборі Святого Юра чи в Успенській церкві) свідчило про їхні взаємини, як масові зібрання використовувалися політиками для тиску на ієрархів ГКЦ, зокрема, в питанні «єзуїтської реформи» василіанських монастирів. На прикладі ювілейних заходів 1896 р. проілюстровано, як греко-католицькі ієрархи змогли перехопити ініціативу в політичних активістів, як вони самі організували селян та залучили їх до своїх урочистостей. А також і те, як вони намагалися поєднати лояльність до місцевої та центральної влади, до Ватикану та до національного проєкту. 
 Показано, як кожна подія знаходила відгук в тогочасній польській та українській пресі, які аргументи використовували політичні опоненти. Зокрема, стосовно таких нових явищ як масові маніфестації та участь в них селян, традиційно «неполітичної» верстви
Ключові слова
масова політика, віче, маніфестація, Львів, селянство, духовенство.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nazar KIS’
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-103-113
Annotation
The article describes the process of including the Ukrainian peasantry and clergy in the modern political process of the late nineteenth century. At a time when politics in Galicia is entering a mass phase. Accordingly, the mobilization of supporters and the demonstration of mass support are becoming more relevant. It is shown how Ukrainians deal with this situation, when peasants from the province were invited for political activity in the city of Lviv. It is illustrated how the symbolic and organizational role of the Greek Catholic Church, as well as the mass support of the peasants, became arguments in political life. Specifi c examples of the new «urban» policy are demonstrated. In particular, the article deals with the «First National Assembly of Ruthenians in Lviv» of 1880, the «Second National  Assembly of Ruthenians» of 1883, and the «General Meeting of Ruthenians of the City of Lviv» of 1884. And also with two events dedicated to the anniversary of the Brest Union – the «Catholic Assembly» in Lviv and the celebration of the 400th anniversary of the Union in 1896. It is shown how imperial anniversaries were used to hold their national demonstrations. For example, the fi rst «national assembly» of 1880 was also held as a «national holiday of freedom and equality», on the 100th anniversary of the reign of Emperor Joseph II. And the second, in 1883 – as a commemoration of the anniversary of the death of Emperor Ferdinand I, whose signature in 1848 abolished serfdom. The diffi cult relations between popular politicians and senior clergy are highlighted. For example, how hierarchs avoided certain measures. It is shown how a place of solemn services (in the Cathedral of St. George or in the Church of the Assumption) testifi ed to their relationship. And how mass gatherings were used by politicians to put pressure on the hierarchs of the Church. In particular, on the issue of «Jesuit reform» of Basilian monasteries. The jubilee events of 1896 illustrate how Greek Catholic hierarchs were able to seize the initiative from political activists. How they themselves organized the peasants and involved them in their celebrations. And also how they tried to combine loyalty to local and central government, to the Vatican and to the national project. It is shown how each event found a response in the then Polish and Ukrainian press, what arguments were used by political opponents. In particular, with regard to such new phenomena as mass demonstrations and the participation of peasants in them, the traditionally «non-political» stratum. 
Keywords
mass politics, assembly, demonstration, Lviv, peasants, clergy.
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.