ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДУМКА ГАЛИЦЬКИХ РУСОФІЛІВ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ: НОВИЙ ПОГЛЯД ЧИ ВІРНІСТЬ ТРАДИЦІЇ?

Автор

Ірина ОРЛЕВИЧ

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-143-156

Анотація

Проаналізовано інтелектуальну діяльність одного із суспільно-політичних напрямків українців Галичини – русофілів у міжвоєнний період. Показано, що його особливістю є наявність досліджень у різних сферах – історії, філології, журналістики, літератури, фольклору. Доведено, що русофіли продовжували розвивати та захищати ідеологічні орієнтири своїх попередників з ХІХ ст., підкреслюючи спадкоємність традицій та вірність теорії єдності «русского народу». Свої історичні знання русофіли використовували для побудови ідеологічних доктрин русофільської партії. Організаційними структурами, в межах яких провадилася наукова праця русофілів у міжвоєнний період і надалі, залишалися створені ними в ХІХ ст. науково-освітні товариства (Львівський Ставропігійський інститут, Галицько-Руська Матиця, Товариство ім. М. Качковського, Народний дім), кожне з яких мало власне наукове періодичне видання, утримувало заклади для навчання молоді та друкарні. Основною темою досліджень була історія Галицької Русі від найдавніших часів до Галичини у складі ІІ Речі Посполитої, включаючи питання ідентифікації, мови, релігії, події Першої світової війни, особливо проблему «трагедії Талергофа» тощо. Відмінною рисою міжвоєнного русофільства стало усвідомлення потреби використання української мови у науково-літературних та публіцистичних творах з метою посилення впливів на народні маси. Однак, українську мову й надалі продовжували вважати лише діалектом «русской». Досліджено, що через політично-ідеологічну заангажованість русофілів, майже всі представники інтелектуальної сфери були одночасно політичними діячами, що не дозволяло їм повністю зосередитися на наукових студіях та досягти рівня своїх попередників – істориків ХІХ ст. Окрім того, русофільські ідеї у міжвоєнний період втратили свій вплив та підтримку серед українського народу і не могли конкурувати з українськими партіями національно-державницького спрямування

Ключові слова

галицькі русофіли, «русский народ», «Галицька Русь», «трагедія Талергофа», В. Ваврик

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Iryna ORLEVYCH

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-143-156

Annotation

The Russophiles of the interwar period supported and developed the theory of the «trinity of the Russian people», whose supporters were Russophile historians of the nineteenth century. According to this theory three peoples belonged to the «Russian» people: Little Russians (Ukrainians), Great Russians (Russians) and Belarusian (Galicians of Ukrainian origin («Galician Russians») were considered to be part of Little Russians). The ethno-lingual differentiation within a single «Russian» people and the dialectal nature of the «Little Russian dialect» were recognized but the right to independent cultural and political life was denied. The main theme of their research covered the history of Galician Rus from ancient times to the period in question, including issues of identification, language, religion, the events of World War I, especially the problem of «Talerhof tragedy» etc. One of the ideological foundations of Russophilism in the interwar period was anti-Bolshevism. However, the creation of the Ukrainian SSR and the BSSR and the course of Ukrainization were considered by supporters of this trend as manifestations of separatist tendencies. But as early as 1937, when the totalitarian course of the USSR intensified and the national rights of the republics became more and more restricted, Russophiles began to sympathize with Bolshevism. The intellectual activity of the Russophiles of the period in question was aimed at building ideological systems of the Russophile party, one more of its features was the research in different areas – history, philology, journalism, literature, folkloristics. Among the famous names of researchers there were V. Vavryk, A. Kopystianskyi, Yu. Yavorskyi, S. Bendasiuk and others. Russophile ideas in the interwar period lost their infl uence and support among the Ukrainian people and could not compete with Ukrainian national-state parties.

Keywords

Galician’s Russophiles, «Russian people», «Galician Rus», «Talerhof tragedy», V. Vavryk.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.