УКРАЇНСЬКІ СУДДІ В ГАЛИЧИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНИЙ ПОРТРЕТ

Автор

Наталія МИСАК

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz-2020-17-52

Анотація

Систематизовано відомості про суддів як окрему професійну групу в структурі української інтелігенції в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Наголошено на зростанні чисельності і вагомості суддів у соціальній структурі населення краю, що було зумовлено ліберальними реформами в Австро-Угорській імперії та розбудовою судочинної системи краю, збільшенням попиту на судові послуги, а водночас популярністю юридичного фаху, специфікою підготовки правників у вищих навчальних закладах (функціонування україномовних кафедр на юридичному факультеті Львівського університету, можливість поєднувати процес здобуття освіти із трудовою діяльністю). Також проаналізовано основні етапи становлення судді як фахівця: складання трьох державних іспитів як завершального етапу здобуття вищої освіти, проходження обов’язкової однорічної, а згодом трирічної, судової практики, кваліфікаційний суддівський іспит. Порівняно особливості професійної діяльності суддів та інших категорій юристів, зокрема адвокатів і нотаріусів. Розглянуто проблему перекваліфікації суддів на адвокатів, досліджено причини такого явища. Визначено взаємозв’язок національної ідентичності представників судочинства зі специфікою їхньої роботи, участю у громадсько-політичному житті краю. Проаналізовано переваги (пожиттєве призначення на посаду, законодавчо встановлене обмеження щодо відповідальності суддів) та недоліки (великі соціальні очікування, контроль за діяльністю, прискіплива увага до роботи в умовах польсько-українського протистояння в краї). Досліджено особливості правового та матеріального становища судових службовців, диференціацію в оплаті праці різних категорій працівників судочинної системи, визначено чисельність українських суддів у Галичині. Акцентовано увагу на діяльності найяскравіших представників цієї соціально-професійної групи.

Ключові слова

суддя, юрист, інтелігенція, професійна діяльність, Галичина.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Nataliia MYSAK

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz-2020-17-52

Annotation

The paper deals with the systematization of information on judges as a separate professional group in the structure of the Ukrainian intelligentsia in Halychyna in the late 19th century – early 20th century. At first, an increase in the number and importance of judges in the social structure of the region’s population is emphasized. It was due to liberal reforms in the Austro-Hungarian Empire, the development of the judicial system of the region, increasing demand for judicial services, and at the same time, the popularity of law, the specifics of training lawyers in higher educational institutions (the functioning of Ukrainian-language departments at the Faculty of Law of Lviv University, the possibility to combine obtaining education with employment). Next, the main stages of becoming a judge as a professional are also analyzed: passing three state exams as the final stage of obtaining higher education, passing compulsory one-year, and later three-year, judicial practice and qualifying judicial exam. Features of professional activity of judges and other categories of lawyers, in particular attorneys and notaries, are compared. The issue of judges retraining for attorneys is considered, reasons for such phenomenon are investigated, along with the connection among the national identity of the judiciary workers and the specifics of their work, participation in the socio-political life of the region. Alongside, advantages (lifetime tenure, legally established limitation on the responsibility of judges) and disadvantages (high social expectations, control over activities, close attention to work in the Polish-Ukrainian confrontation in the region) are analyzed. The legal and financial position of judicial employees, the salary differentiation of various categories, and the number of Ukrainian judges in Halychyna are determined. Much attention is given to the activities of the brightest representatives of this socio-professional group.

Keywords

judge, lawyer, intellectuals, professional activity, Halychyna

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.