ВИБОРЧА КАМПАНІЯ ОЛЕКСАНДРА БАРВІНСЬКОГО ДО ГАЛИЦЬКОГО КРАЙОВОГО СЕЙМУ 1904 В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ У ГАЛИЧИНІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор

Роман ЛЕХНЮК

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz-2020-53-72

Анотація

Проаналізовано передумови, перебіг та результати додаткових виборів до Галицького крайового сейму в Бродівському повіті в червні 1904 р., де його багаторічний представник у крайовому законодавчому органі та лідер українського християнсько-суспільного руху Олександр Барвінський зазнав поразки від русофільського кандидата Теодозія Еффиновича. Приводом до них стала сецесія українських послів Галицького сейму, серед них і О. Барвінського. Показано, що, на відміну від попередніх років, під час цієї кампанії О. Барвінський діяв за підтримки найпотужнішої української політичної сили в Галичині – Української національно-демократичної партії, зокрема одного з її очільників – Євгена Олесницького. Та це не врятувало кампанії О. Барвінського від численних організаційних та фінансових проблем. На основі мемуарів і листування О. Барвінського встановлено, що спершу він мав сумніви щодо доцільності участі у виборах, проте згодом набув певності у перемозі. Втім, голосування завершилось для нього повною поразкою. З’ясовано, що ця поразка стала результатом впливу значної кількості причин. Серед найважливіших: організаційні проблеми кампанії і загальна слабкість очолюваного О. Барвінським політичного товариства «Руська громада», недовіра до нього з боку частини націонал-демократів, негативне ставлення з боку багатьох польських політиків і галицької адміністрації через участь у сецесії, налаштованість русофілів і польських східногалицьких консерваторів проти його кандидатури, небажання УНДП повністю розірвати співпрацю з русофілами, загальна радикалізація суспільної атмосфери. Продемонстровано, що на прикладі виборчої кампанії О. Барвінського до Галицького сейму 1904 р. можна простежити не лише її вплив на подальшу долю цього діяча, а й детальніше дослідити важливі процеси в політичному житті Королівства Галичини і Лодомерії та польсько-українських відносинах.

Ключові слова

Олександр Барвінський, вибори, Галицький сейм, Галичина, русофіли, українські націонал-демократи, «подоляки».

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Roman LEKHNIUK

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz-2020-53-72

Annotation

The article analyzes the preconditions, course, and results of the by-elections to the Galician Sejm in Brody County in June 1904, where its longtime representative in the regional legislature and leader of the Ukrainian Christian-Social movement Oleksandr Barvinskyi was defeated by the Russophile candidate Theodosius Effinovich. The cause for this election was the secession of Ukrainian ambassadors to the Galician Sejm, including O. Barvinskyi. It is shown that, in contrast to previous years, during this campaign, O. Barvinskyi acted with the support of the most popular Ukrainian political force in Halychyna – the Ukrainian National Democratic Party. Support from one of the UNDP leaders, Yevhen Olesnytskyi, was especially active. Though, this did not save O. Barvinskyi’s campaign from numerous organizational and financial problems. Based on O. Barvinskyi’s memoirs and correspondence, it was established that at first, he had doubts about the necessity of participating in the elections, but later became confident in future victory. However, the vote ended in complete defeat for him. The article demonstrates that this defeat was the result of several causes. The most important of them: the organizational problems of the campaign and the weakness of the Barvinskyi’s political party «Ruthenian Community»; distrust by some National Democrats; negative attitude of Polish politicians and the Halychyna administration due to his participation in secession; cooperation of Russophiles and Polish East Galician conservatives against his candidacy; the unwillingness of the UNDP to completely break off cooperation with the Russophiles; the general radicalization of the social atmosphere. It is shown that the example of O. Barvinskyi’s election campaign to the Halychyna Sejm in 1904 shows not only its influence on his future but also leads to a more detailed study of important processes in the political life of the Kingdom of Galicia and Lodomeria and Polish-Ukrainian relations.

Keywords

Oleksandr Barvinskyi, elections, Halychyna Sejm, Halychyna, Russophiles, Ukrainian National-Democrats, «Podolacy».

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.