ПОЛІТИЧНІ МАНІФЕСТАЦІЇ У ЛЬВОВІ З ПРИВОДУ «СПРАВИ ХОЛМЩИНИ» У 1909 і 1912 РОКАХ.

Автор
Назар КІСЬ
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-73-81
Анотація
Простежено, як польське суспільство Львова та політики відреагували на рішення російської Думи виокремити територію Холмщини зі складу Королівства Польського. Продемонстровано, як Львів, використовуючи ліберальніше, ніж у сусідніх імперіях, австрійське законодавство, утримував статус «польського П’ємонту». Висвітлено перебіг демонстрацій 1909 та 1912 рр. та події мітингу, що відбувся 1909 р. у Львові на подвір’ї Ратуші, а потім біля пам’ятника Адаму Міцкевичу, під час якого польська громадськість протестувала проти можливого відділення Холмщини від решти території Королівства Польського; а також серію протестів 1912 р., коли Дума прийняла відповідне рішення і студенти, які зібралися в центрі міста, спробували прорватися до будинку російського консульства, але були жорстко розігнані поліцією. Виокремлено причини незадоволення молоді, описано перебіг спільного мітингу польських лівих та націоналістів, на якому демонстранти спалили портрет царя Миколи ІІ. З’ясовано, що протести у Львові, хоч і не могли змінити позицію російського уряду, досить сильно вплинули на політичну ситуацію в Галичині. Львів став не просто «осередком вільного життя для поляків розділеної Речі Посполитої», а центром нової польської експансії на Схід. Визначено зміни у ставленні польських політиків до австрійської влади та поліції. Вважали, що «молодь маніфестувала свої почуття», і її силовий розгін сприйняли як атаку на все польське. Наголошено, що події 1912 р. засвідчили кардинальні зміни в масовій політиці, коли замість дозволених владою зборів на вулицях почали проводити несанкціоновані пікети, марші чи мітинги.
Ключові слова
 мітинг, маніфестація, соціалісти, націоналісти.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nazar KIS
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-73-81
Annotation
The article shows how Polish society and politicians in Lviv reacted to the decision of the Russian Duma to separate the territory of the Kholm region from the Kingdom of Poland. How Lviv, using Austrian law, maintained the status of «Polish Piedmont», and the course of demonstrations in 1909 and 1912 are covered. In 1909, a rally took place in Lviv, first in the courtyard of the Town Hall and then near the monument to Adam Mickiewicz. During this demonstration, Polish activists protested against the possible separation of the Kholm region from the rest of the territory of the Kingdom of Poland. And in 1912, when the Duma made a decision, there was a series of protests. At first, students gathered in the city center, trying to break into the building of the Russian consulate but were brutally dispersed by police. Then young people and politicians protested against police violence. Finally, a joint rally of Polish leftists and nationalists was organized, at which demonstrators burned a portrait of Tsar Nicholas II. The protests in Lviv, although they could not change the position of the Russian government, would have a strong impact on the political situation in Halychyna. Lviv became not just a «center of free life for the Poles of the divided Commonwealth», but the center of a new Polish expansion to the East. At least, that is how Polish politicians interpreted it. The attitude of Polish politicians towards the Austrian authorities also changed, as the police were no longer considered neutral defenders of order. In this case, when «young people manifested their feelings», their violent dispersal was considered almost an attack on everything Polish. And most importantly – the events of 1912 showed a radical change in mass politics. When unauthorized pickets, marches, or rallies were held on the streets instead of the meetings allowed by the authorities. 
Keywords
 rally, demonstration, socialists, nationalists.
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.