МОВНИЙ ПОРТРЕТ УКРАїНЦЯ ХVI–XVIII CТ. ЯК ВИЯВ МІЛІТАРНОї КУЛЬТУРИ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ

Автор

Ганна ДИДИК-МЕУШ

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz-2020-111-129

Анотація

Висвітлено важливі аспекти діахронійного мовознавства: значення писемних текстів, характеристику історика мови як дослідника; специфіку укладання історичних словників української мови і їхню відмінність від словників сучасної літературної мови. Розв’язання цих питань дасть змогу якнайповніше представити особливість мілітарної (військової) лексики української мови XVI–XVIII ст. у форматі історичного словника. Подано міркування щодо авторства першого історичного словника української мови «О Малороссіи. О древнихъ обычаяхъ малороссійскихъ, о службѣ воинской и гражданской, о чинах и должностяхъ чиновникові. По алфавиту» (1808), який традиційно пов’язують з Василем Ломиковським (1777 – бл.1848) як його укладачем та Олександром Лазаревським як видавцем, що опублікував рукопис із назвою «Словарь малорусской старины» (1894). Запропоновано характеристику військової лексики української мови XVI–XVIII ст. з позицій комбінаторної лінгвістики, а також аргументовано важливість лексикографічної кодифікації слів методом сполучуваності. Засвідчено особливості тлумачення словосполучень у невеликих за обсягом словничках (глосаріях) як додатків до текстів українських пам’яток, опублікованих за останні десятиліття. Комбінаторний підхід у лексикографії сприяє точнішому відтворенню мовної ситуації минулого загалом і мовного портрета українця, носія мови, зокрема.

Ключові слова

українські писемні пам’ятки, історична лексикографія, мовний портрет, міліарна культура, військова лексика, комбінаторна лінгвістика, сполучуваність.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Hanna DYDYK-MEUSH

DOI

https://doi.org/10.33402/zuz-2020-111-129

Annotation

The article elucidates crucial aspects of diachronic linguistics: the importance of written texts, the characteristics of a language historian as a researcher, the specifics of compiling historical dictionaries of the Ukrainian language, and their difference from modern literary language dictionaries. Solving these issues will allow us to present as complete as possible features of the military vocabulary of the Ukrainian language of the 16th–18th centuries in a historical dictionary. Alongside, opinions on the authorship of the first historical dictionary of the Ukrainian language «O Malorossii. O drevnikh obychaiakh malorossiiskikh, o sluzhbe voinskoi i grazhdanskoi, o chinakh i dolzhnostiakh chinovnikov. Po alfavitu» (1808), which is traditionally associated with Vasyl Lomykovskyi (1777 – around 1848) as its compiler, and Oleksandr Lazarevskyi as a publisher, who published a manuscript «Slovar malorusskoi stariny» (1894), are given. What is more, the author argued characteristics of the military vocabulary of the Ukrainian language of the 16th–18th centuries from the standpoint of combinatory linguistics and the importance of word lexicographic codification by the connectivity method. Traits of the interpretation of phrases in small dictionaries (glossaries), as appendices to the texts of Ukrainian monuments, published in recent decades, are confirmed. A combinatory approach in lexicography contributes to a more accurate reproduction of the language situation of the past in general and a language portrait of Ukrainians, native speakers in particular.

Keywords

Ukrainian written monuments, historical lexicography, language portrait, military culture, military vocabulary, combinatory linguistics, connectivity.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.