A PROSOPOGRAPHIC PORTRAIT OF THE UKRAINIAN GREEK CATHOLIC CHAPLAINS DURING THE FIRST WORLD WAR

Автор
Nataliia KOLB, Iryna ORLEVYCH
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-158-184
Анотація
The history of the formation and functioning of the institute of chaplaincy in the Greek Catholic Church (GCC) during the entry of Galicia into the Austro-Hungarian Empire has been outlined. In particular, the system of subordination of chaplains, their number, responsibilities, position in the hierarchical structure of the GCC have been indicated. The tasks and realities of the ministry of military clergymen with the outbreak of the First World War have been shown as well. It has been emphasized that the duties of chaplains included: conducting services in places of permanent and temporary deployment of units, confession of soldiers before battles, cultural and educational work with them, care for the sick and wounded in front infirmaries and hospitals, organization of burials and funeral services, keeping records in metric books and registration of military burials. Particular examples testify to the courage and sacrifice of Ukrainian chaplains. We have highlighted the importance of their service to support the morale, combat, national and patriotic spirit of soldiers, to meet the urgent need of soldiers for prayer and consolation, to establish communication with the command in the circumstances of being in a foreign language environment. Some chaplains, while being prisoners in war camps, performed pastoral services for their compatriots. More than half of the chaplains of the First World War supported the national liberation struggle of Ukrainians, survived to the Soviet period, thus being under the rule of three foreign states: Austria-Hungary, the Republic of Poland and the Soviet Union. In all these periods, fidelity to their Church and people remained a characteristic feature of most of them. The article is supplemented with appendices that contain the texts of sermons of chaplains, excerpts from reports, information from clerical press of that time.
Ключові слова
Galicia, Greek Catholic Church, First World War, Ukrainian chaplains, pastoral ministry, cultural and educational activities, prosopographic portrait.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nataliia KOLB, Iryna ORLEVYCH
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-158-184
Annotation
Окреслено історію формування та функціонування інституту капеланства в Греко-Католицькій Церкві в період входження Галичини до Австро-Угорської імперії. Зокрема означено систему підпорядкування капеланів, їхню чисельність, обовʼязки, позицію в ієрархічній структурі ГКЦ. Показано завдання й реалії служіння польових духівників із вибухом Першої світової війни. Наголошено, що до обовʼязків капеланів входили: відправа богослужінь в місцях постійної і тимчасової дислокації частин, сповідь воїнів перед боями, культурно-освітня робота з ними, опіка над хворими й пораненими у фронтових лазаретах і шпиталях, організація поховання загиблих та відправа панахид, ведення відповідних метричних книг та реєстрація військових поховань. На конкретних прикладах показано звитягу і жертовність українських капеланів. Висвітлено значення їхнього служіння для підтримки морального, бойового, національно-патріотичного духу вояків, для задоволення гострої потреби солдат у молитві та розраді, в налагодженні комунікації з командуванням в обставинах перебування в чужому іномовному оточенні. Окремі капелани, опинившись у таборах для військовополонених, виконували душпастирські послуги для своїх співвітчизників. Більша частина капеланів Першої світової війни підтримала національно-визвольні змагання українців, дожила до радянського періоду, пробувши під владою трьох іноземних держав: Австро-Угорщини, ІІ Речі Посполитої та Радянського Союзу. У всі ці періоди характерною рисою для більшості з них залишалася вірність своїй Церкві й народові. Статтю доповнено додатками, що містять тексти проповідей капеланів, уривки зі звітів, інформацію з тогочасної священницької преси.
Keywords
Галичина, Греко-Католицька Церква, Перша світова війна, українські капелани, душпастирське служіння, культурно-освітня діяльність, просопографічний портрет
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.