РОЛЬ ЛЬВІВСЬКИХ ВЧЕНИХ У ПОДОЛАННІ ЕПІДЕМІЙ: РУДОЛЬФ ВАЙҐЛЬ ТА ГЕНРИК МОСІНГ.

Автор
Емілія КАЗАН, Орислава ГОЛУБОВСЬКА
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-224-235
Анотація
Проаналізовано взаємоповʼязаність поширення епідемій інфекційних захворювань та військових конфліктів як каталізатора виникнення, розвитку та розповсюдження епідемічних захворювань. Зокрема зазначено, що епідемія тифу мала п’ять потужних хвиль в різні періоди існування людства, які корелювали з військовими діями та шляхами пересування війська й забирали мільйони людських життів. Відзначено, що пальма першості в пошуках шляхів подолання тифу належить львівським вченим Рудольфові Вайґлю та Генрикові Мосінгу. Підкреслено, що Рудольф Вайґль вперше винайшов вакцину від епідемічного висипного тифу, розробив методику її виготовлення та переведення в серійне виробництво, вивів новий штам Pedikulus vestimenti, найбільш відповідний для виготовлення вакцини від тифу, винайшов реакцію мікроаглютинації (реакцію Вайґля) для лабораторної діагностики тифу і став одним з основоположників науки рикетсіологія. Розкрито особистість священника, лікаря та вченого Генрика Мосінга, його вклад у лікування тифу, педикульозу та боротьбу з іншими рикетсіозами. Він довів ефективність застосування бутадіону в лікуванні педикульозу і ця схема до сьогодні включена у відповідний наказ МОЗ. Показано, що Мосінг також був добре обізнаний з фармацевтикою, виготовляв препарати для хворих на онкологію й епілепсію, а від останньої успішно лікував дітей. Також висвітлено душпастирську діяльність Мосінга на теренах Радянського Союзу в умовах римо-католицького підпілля, його місійну роботу. Висновується, що Г. Мосінг і Р. Вайґль зробили неоціненний вклад у світову мікробіологічну та медичну науку та спричинились до розвитку окремої галузі – рикетсіології. Наголошено, що Львівська школа біології та мікробіології донині зберігає традиції,закладені цими вченими. Так, українські науковці мають заслуги в розробці вакцини від гепатиту В, винайшли протираковий препарат на основі властивостей аргініну і зараз на шляху до відкриття вакцини від Ковід-19 та його етіопатогенетичного лікування
Ключові слова
Рудольф Вайґль, Генрик Мосінг, епідемія, війна, Римо-католицька церква, Радянський Союз.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Emiliia KAZAN, Oryslava HOLUBOVSKA
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-224-235
Annotation
The interconnectedness of the spread of epidemics of infectious diseases and military conflicts as a catalyst for the emergence, development, and spread of epidemic diseases is shown. In particular, it is noted that the typhus epidemic had five powerful waves in different periods of human existence, which each time combined with hostilities and ways of moving troops and took millions of lives. It is noted that the palm of supremacy in the search for ways to overcome typhus belongs to Lviv scientists Henryk Mossing and Rudolf Weigl. The identity of the priest, physician, and scientist Henryk Mossing and his contribution to the treatment of typhus, pediculosis, and the fight against other rickettsioses are investigated. He proved the effectiveness of butadione in the treatment of pediculosis and this scheme is still included in the relevant order of the Ministry of Health. It is shown that Mosing was also well acquainted with pharmaceuticals, made drugs for patients with oncology and epilepsy, and from the latter successfully treated children. Mosing’s pastoral activity in the Soviet Union in the Roman Catholic underground and his missionary work are also covered. It is investigated that Rudolf Weigl for the first time in the world invented a vaccine against epidemic typhus, and opened the way for its production and transfer to mass production. He also bred a new strain of Pedikulus vestimenti, most suitable for the production of typhus vaccine, invented the microagglutination reaction-Weigl reaction for laboratory diagnosis of typhus, and became one of the founders of the science of rickettsiology. It is concluded that H. Mosing and R. Weigl made an invaluable contribution to the world microbiological and medical science and contributed to the development of a separate field – rickettsiology. It is emphasized that the Lviv School of Biology and Microbiology still preserves the traditions established by these scientists. Thus, Ukrainian scientists have merited in the development of a vaccine against hepatitis B, invented an anticancer drug based on the properties of arginine, and on the way to the discovery of a vaccine against Covid-19 and its etiopathogenetic treatment.
Keywords
 Rudolf Weigl, Henryk Mossing, epidemic, war, the Roman Catholic Church, the Soviet Union.
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.