«РУСЬКА ТРІЙЦЯ» У ВИДАННЯХ «ПРОСВІТИ». ПОСТАТІ ТА ЇХНЄ ТРАКТУВАННЯ

Автор
Володимир ПАШУК
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2021-17-119-133
Анотація
Зосереджено увагу на зʼясуванні характеру та способу трактування, виявлення відмінностей у подачі біографічних відомостей представників «Руської трійці» галицькими просвітянами у своїх виданнях. На основі аналізу опублікованих матеріалів, вміщених у двох збірниках творів (1908, 1913), проаналізовано спосіб викладу життєпису та характер оцінювання М. Шашкевича, Я. Головацького, М. Устияновича й І. Вагилевича. Відзначено, що виклад біографічних даних мав відмінності, стосовно М. Шашкевича та Я. Головацького подано вступні частини, в яких окреслено їхній внесок у суспільний розвиток. Для цього проаналізовано стан і важливість української мови на тлі тогочасних політичних процесів та боротьбу за її запровадження у різних публічних сферах, насамперед у літературі. При цьому наголошено, що в Галичині народна мова мала ширше застосування, ніж у Наддніпрянщині, через її використання як мови навчання у шкільництві, публічному житті, міжособистісному спілкуванні в середовищі інтелігенції. Життєписи представників «Руської трійці» містили дані про соціальне походження, дитячі роки, навчання, а також зацікавлення громадським і літературним рухом словʼянських народів та їхній вплив на молодих галицьких діячів. Відзначено позитивні риси характеру М. Шашкевича, зокрема його організаційні здібності і спроможність обʼєднувати навколо себе молодь, талант до написання поезій, сміливість у діях. Також позитивно оцінено зусилля Я. Головацького, спрямовані на збирання усної народної творчості, етнографічні виправи, науковий доробок, що стосувався прогресивних зацікавлень. Основну увагу в характеристиці діяльності галицьких письменників у вказаних публікаціях зосереджено на зацікавленості семінаристами етнографією, збиранням пам’яток старовини. Окреслено їхні творчі зусилля, результатом яких став підготований та опублікований 1837 р. альманах «Русалка Дністрова» – перша спроба в Галичині запровадити народну мову як літературну. Результати розвідки сприятимуть подальшим дослідженням громадсько-політичного руху в Галичині ХІХ – початку ХХ ст. 
Ключові слова

Товариство «Просвіта», М. Шашкевич, Я. Головацький, М. Устиянович, І. Вагилевич.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Volodymyr PASHUK
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2021-17-119-133
Annotation
First of all, it is noted that the topic is relevant due to its importance and lack of research. Owing to «Prosvita» followers, who declared themselves adherent of the «Ruthenian Trinity», this theme is important. They took an ambiguous socio-political position at different phases of life. Therefore, the focus is concentrated on exploring the nature, interpretation method, and identification of differences in the presentation of biographical information by Halychyna representatives of the «The Ruthenian Trinity» in their publications. The biography and the nature of the interpretation of M. Shashkevych, Ya. Holovatskyi, M. Ustyianovych, and I. Vahylevych are analyzed based on the analysis of biographical information contained in two collections of works (1908, 1913). It was noted that the presentation of biographical data had some differences, as with M. Shashkevych and Ya. Holovatskyi, introductory parts contained their contribution to social development. For this reason, analyzed the state and importance of the Ukrainian language in the background of political processes of those days, and the struggle for its introduction in various public spheres, especially in literature. As emphasized, the vernacular was more widely used in Halychyna than in the Naddniprianshchyna region due to its use as the main language in schools, public life, and interpersonal communication among the intellectuals. The biographies of «The Ruthenian Trinity» representatives contained information about social origins, childhood, education, and interest in the social and literary movement of the Slavic peoples and their influence on young figures of Halychyna. At the same time, attention was drawn to the fact that M. Shashkevych was notorious for his positive character, organizational capability and ability to unite young people around him, talent for poetry writing, and courage in actions. In addition, Ya. Holovatskyi’s efforts aimed at collecting oral folk art, ethnographic works, and scientific achievements related to progressive interests were positively characterized. By defining the Halychyna figures’ activities in given publications, the main focus was on the interest of seminarians in ethnography and collecting monuments of antiquity. Separately outlined their creative efforts, the result of which was the preparation and publishing in 1837 of the «Dnister Mermaid» almanac due to which the first attempt in Halychyna to introduce the vernacular language into literature was made. Summarizing the material mentioned above, it is noted that the authors avoided evaluating information regarding these figures negatively or positively, giving only facts of a biographical nature and activities that should form the reader’s interpretation. For this purpose, these figures (except M. Shashkevych) are presented as positive examples of actions aimed at Halychyna progress, and negative aimed at retreat from this, and contributed to the critical characteristics of individuals. Hence the instability and emotional characters of those representatives of the «The Ruthenian Trinity», who retreated from the original intentions, aspirations, and hopes are emphasized. The results of the survey will contribute to further research of the socio-political movement in Halychyna in the 19th – early 20th centuries.
Keywords
«Prosvita» Society, M. Shashkevych, Ya. Holovatskyi, M. Ustyianovych, I. Vahylevych.
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на науковий семінар за участі Ольги Заневич!

Захід пройде 27 листопада 2024 р. у Львівському музеї історії релігії, а також буде доступною трансляція онлайн на платформі Zoom.

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.