ТАЛЕРГОФСЬКА ТРАГЕДІЯ: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА ІНСТРУМЕНТАЛІЗАЦІЯ РУСОФІЛАМИ В МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ
Простежено конструювання русофілами культу Талергофу в міжвоєнний період для відновлення та зміцнення своєї політичної сили. Зазначено, що невипадково заснування в 1923 р. Талергофського комітету, який мав завдання збирати відповідні документальні матеріали, і «Русскої народної організації» збіглося в часі.
Показано, що Талергофську трагедію русофільські діячі трактували винятково як «свою», хоча тоді австрійська влада заарештувала й відправила в табори (Талергоф, Терезин тощо) значну кількість не тільки русофілів, а й українців (і не лише українців) Галичини інших політичних уподобань.
Висвітлено намагання русофілів створити образ «русского» народу як «мученика» за «русску» ідею та сформувати образи ворогів, винуватців трагедії – австрійського уряду й українофілів, ігноруючи той факт, що саме діяльність представників русофільської течії напередодні Першої світової війни стала причиною ув’язнення їхніх однопартійців і прихильників.
Проілюстровано, як русофіли, інтелектуальна активність яких зазвичай охоплювала різні сфери, використовували власні переживання та спогади про війну у своїх творах і як політично-ідеологічна заангажованість цих авторів не давала їм змоги повністю зосередитися на науково-літературних студіях.
Встановлено, що завдяки зусиллям Талергофського комітету вдалося акумулювати документальні свідчення очевидців та учасників цієї події (особисті джерела: спогади, щоденники, малюнки, артефакти, урядові розпорядження тощо). Уперше здійснено аналіз зібраних комітетом «Опросних листів», що дає змогу з’ясувати підстави арештів, національну ідентифікацію, умови табірного життя інтернованих. Виснувано, що селянство так і не оволоділо «русскою» мовою, на що сподівалися лідери русофілів, а також те, що в’язнями таборів були не тільки галичани-українці русофільської орієнтації.
Доведено, що попри вказану заангажованість, зібрані документи, художні й публіцистичні твори, музейні експонати є важливим джерелом для прочитання цієї сторінки української історії.
русофільство, Талергоф, Перша світова війна, Русска народна організація, Талергофський комітет.
One of the complex pages of the history of Galicia has been revealed – the Thalerhof tragedy, when a significant number of Ukrainians, mainly Russophiles and their sympathizers, were arrested by the Austrian authorities and sent to camps (Thalerhof, Terezin, etc.). It is shown that although among the prisoners there were Ukrainophiles and representatives of other folks such as Poles, Jews, Germans, etc., the Russophiles interpreted this tragedy exclusively as «theirs», developing the «Thalerhof» cult in the interwar period in order to restore and strengthen their political strength (it is no coincidence that the founding of the Thalerhof Committee in 1923, which had the task of collecting relevant documentary materials, and the «Russian People's Organization» coincided in time).
The efforts of these figures to create a cult of the «Russian» people as a «martyr» for the «Russian» idea and the images of the enemies, the perpetrators of the tragedy - the Austrian government and Ukrainophiles, are highlighted, ignoring the fact that it was the activities of representatives of the Russophile movement on the eve of the First World War that caused the arrests of their fellow party members and party supporters.
It is traced how Russophiles, whose intellectual activity usually covered various fields (history, journalism, literature, art, etc.), used their own experiences and memories of the war in their own works and how their political and ideological involvement of Russophiles did not allow them to fully focus on scientific and literary studios.
It was established that thanks to the efforts of the Thalerhof committee, it was possible to accumulate documentary evidence of eyewitnesses and participants of this event (personal sources: memories, diaries, drawings, artifacts, government orders, etc.). For the first time, an analysis of the «Inquiry letters» collected by the committee was carried out, which made it possible to find out the reasons for arrests, national identification, conditions of camp life of internees. It was concluded that the peasantry never mastered the «Russian» language, which the leaders of the Russophiles hoped for, and that the prisoners of the camps were not only Galician-Ukrainians of a Russophile orientation.
It has been proven that despite the indicated involvement in this issue, collected documents, artistic and journalistic works and museum exhibits are an important source for reading this page of Ukrainian history.
Russophilism, Thalerhof, The Great War, Russian People's Organization,
Thalerhof committee.
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.