СКЛАДНИЙ ШЛЯХ СТАНОВЛЕННЯ: БОГОСЛОВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ У ЛЬВОВІ ЯК «ПРЕДТЕЧА» ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ БОГОСЛОВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ (1919–1928)
Досліджено діяльність у Львові богословського ліцею, який був попередником греко-католицької Богословської академії. Показано, що ця академія – перспективний освітній проєкт, який започаткували митрополит Андрей Шептицький і ректор архиєпархіальної духовної семінарії о. Йосиф Сліпий, – була створена і розпочала роботу в 1928–1929 рр., а до кінця існування, через несприятливі суспільно-політичні обставини, так і не змогла одержати офіційну акредитацію ні від Польської держави, ні від Апостольського престолу. Виснувано, що, попри це, Богословська академія залишила помітний слід в історії не лише греко-католиків, а й українців загалом.
Зазначено, що після розпаду наприкінці 1918 р. Австро-Угорщини та подальшої поразки Армії Західноукраїнської Народної Республіки Східна Галичина потрапила під владу Польщі й до українців, які не погоджувалися з таким розвитком подій, застосовували різні каральні й обмежувальні заходи. Стверджено, що це стосувалося і можливості здобувати вищу освіту. Встановлено, що, враховуючи всі зазначені обставини, Галицький греко-католицький митрополит Андрей Шептицький змушений був припинити навчання семінаристів на богословському факультеті Львівського університету й організувати для них приватні лекції при духовній семінарії, а в перспективі планував реалізувати свою давню мрію та створити у Львові повноцінний богословський навчальний заклад для східних католиків, однак це вимагало більше часу. Констатовано, що саме богословський ліцей став проміжним етапом, який дав змогу перейти кризовий період і продовжити формацію й наукову підготовку майбутніх греко-католицьких священників.
вища освіта, Богословська академія, духовна семінарія, Українська Греко-Католицька Церква, Андрей Шептицький, Йосиф Сліпий.
The presented article examines the activities of the theological lyceum in Lviv, which was the predecessor of the greek-catholic theological academy. This academy is a promising educational project started by Metropolitan Andrey Sheptytskyi and rector of the archdiocesan seminary priest Yosyf Slipyi – was created and started its work in 1928–1929. Until the end of its existence, due to unfavorable social and political circumstances, it was never able to receive official accreditation either from the Polish state or from the Roman Apostolic See. However, despite this, the theological academy left a noticeable mark in the history not only of greek-catholics, but also of ukrainians as a whole. After the collapse of Austria-Hungary at the end of 1918 and the subsequent defeat of the army of the West Ukrainian People’s Republic, Eastern Galicia came under the rule of Poland. Various punitive and restrictive measures were applied to ukrainians who did not agree with this development of events. This also applied to the opportunity to obtain higher education. Taking into account all the above facts, galician greek-catholic Metropolitan Andrei Sheptytskyi was forced to stop the education of his seminarians at the theological faculty of Lviv University and organize private lectures for them at the theological seminary. In the future, he planned to realize his old dream and create a full-fledged theological educational institution for eastern catholics in Lviv, but the realization of such a plan required more time. The study shows that theological lyceum became an intermediate stage that allowed to pass the crisis period and to continue the formation and scientific training of future greek-catholic priests.
higher education, theological academy, theological seminary, Ukrainian Greek-Catholic Church, Yosyf Slipyi, Andrei Sheptytskyi.
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.