РОЛЬ САМОСТІЙНИКІВ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ ПЕРІОДУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
Автор
Віталій ВИЗДРИК, Олександра МЕЛЬНИК
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2023-19-181-188
Анотація
Досліджено передумови творення та організації української національної армії у період Центральної Ради. Зазначено, що процес творення збройних сил під час Української революції гальмували серйозні протиріччя, які існували між двома політичними угрупуваннями: прихильниками негайного проголошення самостійності України, з одного боку,
та політиками, які домагалися автономії України у федерації з Росією – з іншого. Вказано, що українські самостійники (Українська народна партія, Братство самостійників, Союз української державності, Партія соціалістів-самостійників) виступали за революційний шлях створення української армії з метою оборони національної революції та українського народу, а українізацію війська вважали головним початковим етапом цього процесу; авто-
номісти ж (Українська соціал-демократична партія, Партія соціал-революціонерів, Союз українських автономістів-федералістів) були проти створення постійної армії, зводили все тільки до українізації і створення всенародного озброєння – міліції. Висвітлено роль самостійників у формуванні українського війська, що стала сферою гострої політичної боротьби в умовах революційної кризи суспільства, розкрито національно-визвольний рух, який проявив себе в українізації військових формувань. Зауважено, що важливим здобутком самостійників у справі створення національного війська була організація Першого українського полку ім. гетьмана Б. Хмельницького, обрання Українського військового організаційного комітету, до складу якого ввійшли самостійники: начальник резервної
бригади у Києві полковник М. Глинський – голова, полковник П. Волошин, поручник М. Міхновський. Доведено, що для досягнення стратегічної мети Української революції необхідне створення боєздатних формувань, спроможних відстояти державну самостійність, дати відсіч будь-яким зовнішнім зазіханням, саме тому організаційні зусилля самостійників у політичній та військовій сферах потребують ґрунтовного системного аналізу й концептуального висвітлення.
Ключові слова
Українська Народна Республіка, українська армія, Військовий з’їзд, самостійники, військово-політична діяльність, Українська революція, громадська діяльність.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vitaliy Vyzdryk, Oleksandra Melnyk
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2023-19-181-188
Annotation
The article examines the prerequisites for the creation and organization of the Ukrainian national army during the Central Rada. The process of creating the Armed Forces during the Ukrainian Revolution was hampered by serious contradictions that existed between two political groups: supporters of the immediate declaration of Ukraine’s independence on the one hand, and politicians who sought Ukraine’s autonomy in a federation with Russia on the other. The Ukrainian independents (Ukrainian People’s Party, Brotherhood of іndependents, Union of Ukrainian Statehood, Party of Socialists – іndependents) advocated the revolutionary way of creating a Ukrainian army to defend the national revolution and the Ukrainian people, and considered the Ukrainisation of the army to be the main initial stage of this process. The autonomists (Ukrainian Social Democratic Party, Party of Social Revolutionaries, Union of Ukrainian Autonomists-Federalists) were against the creation of a permanent army, reducing everything to Ukrainisation and the creation of a national army – the militia. The article highlights the role
of the self-determinists in the formation of the Ukrainian army, which became a sphere of acute political struggle in the context of the revolutionary crisis of society, and reveals the national liberation movement that manifested itself in the Ukrainisation of military formations. An important achievement of the independents in the creation of a national army was the organization of the First Ukrainian Regiment named after Hetman B. Khmelnytsky, the election of the Ukrainian
Military Organizing Committee, which included independents: Colonel M. Hlynskyi, head of the reserve brigade in Kyiv, Colonel P. Voloshyn, and Lieutenant M. Mikhnovskyi. In order to achieve the strategic goal of the Ukrainian Revolution, it was necessary to create combat-ready formations capable of defending state independence and repelling any external encroachment. That is why the organizational efforts of the independents in the political and military spheres
require a thorough systematic analysis and conceptual coverage.
Keywords
Ukrainian People’s Republic, Ukrainian army, Military Congress, independents, military and political activity, Ukrainian revolution, public activity.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.