Операція «Запад»/«Захід»: нові джерела до дослідження радянських репресивних практик примусових депортацій у другій половині 1940 та в 1950-х роках у Західній Україні
Проаналізовано основні етапи радянізації західних
областей УРСР після завершення Другої світової війни. Показано,
що цей процес надалі відбувався силовими репресивними методами. Стверджено, що
паралельно із військово-чекістськими операціями, як і в попередні роки із
встановленням радянської влади продовжувались примусові виселення. Зауважено,
що подальша легітимізація радянського режиму в західних областях УРСР вимагала
проведення виборів, водночас їх результати мали використати для придушення
націоналістичних сил Опору. Окреслено динаміку застосування практики
військово-чекістських операцій та примусових депортацій у 1944–1946 рр. та
1947 р. Реконструйовано процес підготовки та
перебіг наймасовішої депортаційної акції «Запад»/«Захід».
Охарактеризовано
історіографію та джерельну базу проблеми. Зауважено, що існує проблема із антропоцентричним
поглядом на дослідження репресивних практик примусової депортації за політичним
прниципом після Другої світової війни та подальшого відбування покарання у
таборах ГУЛАГу, спецпоселеннях. Зауважено, що важливим джерелом для дослідження
досвіду депортованих у 1940–1950-х роках, зокрема і в рамках операції
«Запад»/«Захід», є спогади, усні свідчення, задокументовані науковими та
музейними інституціями. Зокрема у 2018 р. Меморіальний музей тоталітарних
режимів «Територія Терору» розпочав усноісторичний проект «Непочуті». Головним
завданням якого був запис свідчень очевидців дрмаматичних подій 1930–1950-х років
(розкуркулення, воєнні та післявоєнні депортації, Друга світова війна), та
соціально-політичного життя у СРСР.
The main stages of the
Sovietization of the western regions of the Ukrainian SSR after the end of
World War II are analyzed. It is shown that this process continued to take
place using forceful repressive methods. It is argued that in parallel with the
military-Chekist operations, as in previous years with the establishment of
Soviet power, forced evictions continued. t
is noted that the further legitimization of the Soviet regime in the western
regions of the Ukrainian SSR required holding elections, while their results
were to be used to suppress the nationalist Resistance forces. The dynamics of
the application of the practice of military-Chekist operations and forced
deportations in 1944, 1946 and 1947 are outlined. The process of preparation
and the course of the most massive deportation action «Zapad»/«Zachid»
(«West») are reconstructed.
The historiography and source base of the problem were
analyzed, and it was noted that there is a problem with the anthropocentric
view of the study of repressive practices of forced deportation on a political
principle after the Second World War and subsequent serving of sentences in
Gulag camps and special settlements. It was noted that an important source for
studying the experience of deported people in the 1940‑1950s, in particular as
part of the «Zapad»/«Zachid» («West») operation, are memoirs and oral
testimonies documented by scientific and museum institutions. In particular, in
2018, the Memorial Museum of Totalitarian Regimes «Territory of Terro» launched
the oral history project «Unheard». The main task
of which was to record eyewitness testimonies of dramatic events of the 1930‑1950s
(dekulakization (dispossession), war and post-war deportations, World War II), and
socio-political life in the USSR.