Щит і меч Штірліца: рецепція силових структур й ґенеза російсько-української війни в контексті радянської і пострадянської памʼяті

Автор
Голик Роман
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2024-20-148-163
Анотація

Вивчено вплив культурної пам’яті, зокрема книжної культури та зафіксованого в ній образу радянських силових структур, на радянську й пострадянську памʼять росіян і українців у контексті генези російсько-українського збройного протистояння. Проаналізовано, як всередині радянської та пострадянської культури зароджувалися мотиви та ідеологем війни 2022 р. та простежено, як вони проникали на територію України та як на це реагували носії російської та української культур. Розглянуто, як формувався образ «доблесних бійців невидимого фронту», як він поширювався на всіх працівників радянських спецслужб (ЧК, НКВС, ОГПУ, ГПУ, МВД–КДБ, ГРУ). Досліджено, як він взаємодіяв з образами бійців, воєначальників Радянської армії та представників радянської міліції. Наголошено на шляхах еволюції цього образу в культурній та історичній пам’яті Радянського Союзу і його республік, зокрема Радянської Росії та України. Вивчено різні шляхи й форми інфільтрування «чекістської», «міліцейської», «воєнної» парадигми радянської культури в українському та російському просторі. Зазначено, як і які культурні продукти формували образи комуністичних героїв: від творів і кінофільмів про Штірліца й до шпигунських повістей та романів болгарських, польських, чеських соціалістичних авторів. Існували також їхні українські відповідники. Підкреслено, що одну з основних ніш в українському радянському контексті відігравала антиповстанська/антибандерівська література, яка формувала позитивний образ «героїчних» представників радянських спецслужб/військових/міліціонерів і негативні образи антирадянських підпільників. Зазначено, що окремим блоком ідеологічної літератури, яка мілітаризувала свідомість радянських читачів, були книги, присвячені радянській і російській армії. Вони також формували негативний образ «небезпечного імперіалістичного Заходу» і «доблесних комуністичних збройних сил». Зауважено, що у пострадянський період шляхи історичної та культурної пам’яті у зазначеній тематиці розійшлися, проте радянська історична міфологія далі діяла у пострадянському культурному просторі. Доведено, що саме реактивація радянських уявлень про війни у російській колективній свідомості (на тлі розходжень з українською історичною пам’яттю) перших десятиліть ХХІ стала одним з претекстів до російсько-української війни.

Ключові слова
історична памʼять, культурна памʼять, російсько-українська війна, радянська культура, українська культура, російська культура, Україна, Росія.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Holyk Roman
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2024-20-148-163
Annotation

The article examines the influence of cultural memory, in particular book culture and the image of Soviet security forces recorded in it, on the Soviet and post-Soviet memory of Russians and Ukrainians in the context of the Russian-Ukrainian war. It is analyzed how the motives and ideology of the 2022 war were born within the Soviet and post-Soviet culture. and traced how they penetrated the territory of Ukraine and how the speakers of Russian and Ukrainian cultures reacted to it. It is considered how the image of «valiant fighters of the invisible front» was formed, how it spread to all employees of the Soviet special services (Cheka, NKVD, OGPU, GPU, Ministry of Internal Affairs – KGB, GRU). It was studied how he interacted with the images of soldiers, commanders of the Soviet Army and representatives of the Soviet militia. The ways of evolution of this image in the cultural and historical memory of the Soviet Union and its republics, in particular Soviet Russia and Ukraine, are emphasized. Various ways and forms of infiltration of the «chekist», «militia», «military» paradigm of Soviet culture in the Ukrainian and Russian space have been studied. It is indicated how and which cultural products shaped the images of communist heroes: from works and films about Stirlitz to spy novels by Bulgarian, Polish, and Czech socialist authors. There were also their Ukrainian counterparts. It is emphasized that one of the main niches in the Ukrainian Soviet context was played by anti-insurgency literature, which formed a positive image of «heroic» representatives of the Soviet special services/military/policemen and negative images of the anti-Soviet undergrounds. It is noted that a separate block of ideological literature that militarized the consciousness of Soviet readers were books dedicated to the Soviet and Russian army. They also formed a negative image of the «dangerous imperialist West» and «valiant communist armed forces». It was noted that in the post-Soviet period, the paths of historical and cultural memory diverged in the mentioned topic, but Soviet historical mythology continued to operate in the post-Soviet cultural space. It has been proven that the reactivation of Soviet ideas about wars in the Russian collective consciousness of the first decades of the 21st century became one of the pretexts for the Russian-Ukrainian war.

Keywords
historical memory, cultural memory, Russian-Ukrainian war, Soviet culture, Ukrainian culture, Russian culture, Ukraine, Russia.
Оголошення:
Новини:

Визначено переможців конкурсу на заміщення вакантної посади

За результатами голосування Вченої ради  4 лютого 2025 року визначено переможців конкурсу на заміщення вакантної посади старшого наукового співробітника відділу української літератури (1,0 шт. од.)

Інститут відвідав ректор Київського університету права НАН України, професор Юрій Бошицький

13 січня, перебуваючи з робочим візитом у Львівській філії КУП НАНУ, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича відвідав ректор Київського університету права НАН України, професор Юрій Бошицький. Тут пройшла змістовна зустріч з директором Інституту, доктором історичних наук, професором Ігорем Ярославовичем Соляром.