Про книгу Петра Шкраб’юка ”Сто кроків до храму”

2009-07-24

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВСІХ – І ДЛЯ ВСІХ

(Про книгу Петра Шкраб’юка ”Сто кроків до храму”)

Червневу презентацію своєї нової книги “Сто кроків до Храму (невідоме про відоме)” у львівському Палаці мистецтв письменник, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Петро Шкраб’юк відкрив рядками з своєї попередньої поетичної збірки “Серед зір і людей”:

О гроші! Всіх надій рушій,

Що вабить до чужого краю…

А я спізвучної душі

Тут, на землі своїй, шукаю,

Аби моя тонка струна

Відлунням повним зазвучала,

Віків озвалась далина

І Божі віднайшлись начала;

Щоб – змивши пляму не одну, –

Душа вставала чесна й мужня…

І хто цю книгу розгорнув –

То вже мені людина дружня.

Прочитавши цього вірша, П. Шкраб’юк почав презентувати не себе – а всіх присутніх в залі, принаймні тих, кого добре знав. А це академік НАНУ М. Голубець, професори О. Кіцера, О. Шаблій, В. Працьовитий (тобто медик, географ, філолог), друзі з Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, в якому П. Шкраб’юк працює, – Наталія Хобзей, Феодосій Стеблій, Іван Патер, Іван Паславський, Василь Горинь, Юрій Зайцев, колеги з Інституту народознавства НАНУ (професор Р. Кирчів, дослідниця Стефанія Гвоздевич), письменники Ігор та Ірина Калинці, В. Ганулич, ченці-василіяни, студенти. Звичайно, на зустріч прийшли і такі шанувальники творчості П. Шкраб’юка, яких він особисто не знав. Тим більше прилюдне представлення визначних особистостей було для них приємним сюрпризом. Свідчення цього – щирі й тривалі оплески, якими зустрічали кожне прізвище.

Петро Шкраб’юк презентує свою нову книжку

Друга частина – розповідь про “Сто кроків”, і знову ж таки не про автора, а про дійових осіб книги, як от про українське коріння багатьох славнозвісних російських майстрів слова, про поезію і трагічну загибель нашого сучасника – двадцятирічного Олеся Степаненка з Харківщини, про талановиту поетку з містечка Запитова на Львівщині Мирославу Кулик та її добродійницю Любов Хомчак із міста Миколаєва над Дністром, про багатьох інших персонажів цієї книги, адже “Сто кроків до Храму” – це сто незвичайних сюжетів, сто вибраних пересилань по Радіо “Воскресіння” (Перша програма Українського радіо), які звучали у 2006-2008 роках у рубриці “Дорога до Храму”. І вийшли вони друком з ініціативи та сприяння громадської організації “Інститут національної пам’яті” (м. Львів), засновником і директором якого є Володимир Парубій.

Голова Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини, віце-президент Ліги українських меценатів Михайло Ватуляк вручає Петрові Шкраб’юку Грамоту за значний внесок у розвиток та популяризацію української книги

У третій частині вечора П. Шкраб’юк прочитав дев’ять своїх нових віршів, причому не громадянських, а філософсько-ліричних, кожен з яких супроводжували оплески, а наприкінці вдячні слухачі влаштували справжню овацію. Таке визнання для Петра Шкраб’юка як поета (а не лише дослідника) – безцінний скарб. Заслуженими оваціями нагороджували пісні, які виконував викладач Львівського державного музичного училища ім. С. Людкевича Богдан Косопуд; особливо зворушила “Журавочка”, текст якої написав П. Шкраб’юк, а музику – світлої пам’яті Богдан Янівський.

Співак Богдан Косопуд виконує пісню ”Журавочка” на слова Петра Шкраб’юка
 

Відтак – спонтанні виступи приявних у залі. Петра Шкраб’юка вітали заступник голови обласної держадміністрації Ігор Держко, громадська діячка Ганна Іваницька, архітектор Ю. Волощак, лікар В. Кобилюх, о. А. Кабаль з Василіянського інституту філософсько-богословських студій ім. Й.В. Рутського, що у Брюховичах під Львовом, а голова ради Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини, віце-президент Ліги українських меценатів М. Ватуляк вручив Грамоту Асоціації “за сумлінну працю, значний внесок у розвиток та популяризацію української книги”.

Вітання о. Анастазія Кабаля, намісника Василіанського інституту філософсько-богословських студій ім. Й.В. Рутського (Брюховичі під Львовом)

Насамкінець (як і на початку вечора) – роздача численних автографів. Уже й фуршетна кава декілька разів вистигала, а пан Петро все писав і писав – і, як правило, віршованими рядками. Інакше не може. Бо любить своїх слухачів і читачів. А вони люблять його.



Читайте також:

2024-06-20
У рамках заходу відбулось відкриття та освячення пам’ятника над моглилою Вченого на Личаківському цвинтарі.

2024-06-19
Протягом 6-7 червня 2024 р. у м. Лодзь (Республіка Польща) проходила ІХ міжнародна наукова конференція “Oblicza wojny”, співорганізаторами якої виступили Інститут історії та філософсько-історичний факультет Лодзького університету, Державний архів в Лодзі та відділення Польського історичного товариства в місті.

2024-06-18

13–14 червня 2024 року відділ української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спільно з Інститутом славістики Польської академії наук (Instytut Slawistyki PAN), Комітетом славістики Польської академії наук (Komitet Słowianoznawstwa PAN), Відділенням І Варшавського наукового товариства (Towarzystwo Naukowe Warszawskie Wydział I), Фондом польської мови (Fundacja Języka Polskiego), Державною академією прикладних наук у Кросно (Państwowa Akademia Nauk Stosowanych w Krośnie) провели Міжнародну наукову конференцію із циклу «Актуальні проблеми діалектології» (19 засідання) на тему «Стандартазація і ревіталізація діалектів та місцевих мов – мода чи потреба?» (Standaryzacja i rewitalizacja gwar ludowych oraz języków lokalnych – moda czy potrzeba?). Конференцію започатковано 1999 року у відділі української мови Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.


Оголошення:

Видання:

Артимишин Ю. Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження