Артимишин Ю. Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження

Артимишин Ю. Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження: монографія / НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича. Львів, 2023. 

Здійснено аналіз збірного образу депортацій 1944‑1951 рр., травматичних подій, які передували цьому процесу в уявленнях переселенців та нащадків, включеність їх досвіду в історичну пам’ять України. Проведено дослідження процесу формування територіальної приналежності людини, співвідношення між різними рівнями ідентичності. Розглянуто мас-медійні образи депортацій 1944‑1951 рр., здійснено порівняння засад та принципів їх висвітлення у польській та українській пресі 1990‑2018 рр., досліджено повсякденні уявлення причин та завдань депортаційних акцій. Проаналізовано образ Закерзоння та депортованих українців в українській кінодокументалістиці, простежено формування образу польсько-українського пограниччя ХХ ст. у сучасній українській та польській літературі. Досліджено поняття історичної пам’ять депортованих крізь призму его-документів, переселенських видань, матеріалів усної історії. Простежено вплив деструктивного досвіду на конструювання образу «малої Батьківщини» депортованих. З’ясовано місце цього образу в ієрархії цінностей переселенців і впливу походження останніх на формування історичної пам’яті нащадків.
Для науковців, усіх, хто цікавиться історією польсько-українського пограниччя, депортацією українців із Польщі у 1944‑1951 рр.
Завантажити оригінал




Дивіться також:

Мовознавча комісія НТШ. З історії людей та ідей
Трансформація суспільно-політичних процесів: українці Східної Галичини (1772–1918): монографія
Місцеве самоврядування в Україні (ХХ – початок ХХІ століття). Західні землі: монографія
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.