Булик Наталія Михайлівна

Народилася 2 березня 1979 р. у с. Давидів Пустомитівського району Львівської обл.

У 1996–2001 рр. навчалася на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2001–2005 рр. – в аспірантурі історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка.

2007 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Археологічна наука у Львові у ХІХ – на початку ХХ століття» (науковий керівник – проф. Роман Берест).

В Інституті від 2004 р.: лаборант (2004–2008), молодший науковий, науковий, старший науковий співробітник відділу археології (2016–2018), в.о. завідувача Археологічним музеєм (2011–2016), докторант (2016–2018), завідувач відділу археології (від 2019).

Від 2004 р. – секретар; заступник голови організаційного комітету щорічної Міжнародної наукової конференції «Археологія заходу України»; заступник голови організаційного комітету Міжнародної наукової конференції «Історія археології».

Головний редактор фахового збірника «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині»

Авторка понад 90 наукових та науково-популярних публікацій.

Наукові зацікавлення: історія археології, охорона пам’яток, історія музейної справи.

Стипендії

Stypendium Kasy im. Józefa Mianowskiego (грудень 2008 – березень 2009)

Stypendium Funduszu Królowej Jadwigi (лютий, 2010)

Stypendium Muzeum Historii Polski (квітень 2016, березень 2017)

Участь у міжнародних наукових проектах

2011 – «Львівський період життя та діяльності археолога та політика Леона Козловського» (“Lwowski okres życia i pracy archeologa i polityka Leona Kozłowskiego”) спільно з Інститутом археології Варшавського університету (Польща).

«Lwowskie środowisko archeologiczne końca XIX – I połowy XX wieku» (Muzeum Historii Polski, квітень 2016) / “Lviv archaeological environment of the end of the XIX – 1st half of the XX century” (Варшава, квітень 2016), Muzeum Historii Polski, April 2016)

«Український вимір археології у Другій Речі Посполитій (1918–1939): археологічні дослідження через призму охорони доісторичних пам'яток» (Варшава, квітень 2017), Muzeum Historii Polski. https://muzhp.pl/aktualnosci/wyniki-x-edycji-konkursu-funduszu-stypendialnego-muzeum-historii-polski

«Львів і Краків у розвитку міжвоєнної археології (1918–1939): польові дослідження, охорона пам’яток та наукова комунікація» (м. Краків, 15 березня –15 червня 2023), «Thesaurus Poloniae dla Ukrainy» Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща. Програма реалізується Міжнародним культурним центром у Кракові  https://mck.krakow.pl/thesaurus-poloniae-dla-ukrainy

«Археологія в об’єктиві львівських та краківських фотографів до 1939 року», (м. Краків, 17 вересня –15 грудня 2023), «Thesaurus Poloniae» Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща. Програма реалізується Міжнародним культурним центром у Кракові  https://mck.krakow.pl/edycje-programu )

«Польова археологія Ярослава Пастернака написана світлом» (березень – жовтень 2023), від Британської асоціації слов’янських та східноєвропейських досліджень (BASEES Non-Residential Fellowships) (https://basees.org/nonresidential-fellowships )

Участь у загальноукраїнських проектах
 «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам’яток долини Дністра» виконаний за грантовою програмою «Культурна спадщина» ЛОТ «Диджиталізація» Українського культурного фонду. Грантова угода 6CUH11-34429 від 14 липня 2023 р.

Стажування:

Наукове стажування «Академічна археологія в часі ІІ Світової війни і перших повоєнних років» в Інституті археології Польської академії наук (відділ у Кракові) (м. Краків, 27 вересня – 1 грудня 2023 р.)

Членство у наукових товариствах

1.      Дійсний член Львівського відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» (з 2023 р.)

2.     Членкиня Археологічної комісії Наукового товариства імені Шевченка (з 2023 р., посвідчення №3701)

3.      Членкиня комісії «Історії археології» International Union for Prehistoric and Protohistoric Sciences” (UISPP) (з 2024 р.) https://histarcheo.hypotheses.org/1553

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=aPWr4VEAAAAJ&hl=uk

e-mail: nata_bnm@ukr.net

ORCID 0000-0001-9040-2676 (https://orcid.org/0000-0001-9040-2676)

Scopus Author ID: 57213825937

(https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57213825937&fbclid=IwAR3qjbRMyC7jYrDt3fjqa16S56mk_1z61svpej3WsFwRZ9b8lTLXTYwSkPs)

Web of Science ResearcherID  ABB-1241-2020

(https://publons.com/researcher/3949194/natalia-bulyk)

Основні наукові праці

Монографії, автореферати

·       Львівська археологія ХІХ – початку ХХ століття: дослідники, наукові установи, музеї. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Львівський інститут економіки і туризму, 2014. – 304 с.

·       Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія / за редакцією Леоніда Зашкільняка та Павла Сєрженги. – Львів, 2015. Розділ: Булик Н. Перший професор львівської археології Кароль Гадачек і його наукова пасія (C. 246–257).

·       Археологічна наука у Львові у ХІХ – на початку ХХ століття. – Автореф. дис. кандидата істор. наук. – Львів, 2007. – 20 с.

·       Місце представників нацменшин в освітньому процесі міжвоєнного Львова (на прикладі археологічного співтовариства). Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть): колект. моногр. / ред. І. Соляр. Львів, 2018. Кн. 1. С. 258–277. (співавт.: Гупало В.)

·       Булик Н. Поховальні пам’ятки заходу України у дослідженнях археологів (ХІХ – перша третина ХХ століття). Духовна культура населення Прикарпаття, Волині і Закарпаття від найдавніших часів до середньовіччя (вибрані проблеми): колект. моногр. / відп. ред. Н. Булик. Львів, 2020. С. 534–579.

·       Булик Н. Історія відділу археології. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї / відп. ред. І. Соляр. Львів, 2021. С. 89–120.

·       Наукова еліта Львова у роки Першої світової війни та національно-визвольних змагань (на прикладі археологічного середовища). Українська еліта в другій половині ХІХ – на початку ХХІ ст.: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі (кол. монографія). Львів, 2023. С. 223–250. DOI: 10.33402/elita.2023-223-250. (співавт. Берест Р.)

 Статті

·      Od „Przeglądu Archeologicznego” do Karola Hadaczka: archeologia lwowska w latach 1876−1914 // Przegląd Archeologiczny. − 54:2006. − S. 99−124.

·      Археологічні осередки Львова (1875–1914): наукові пошуки та польові здобутки // Археологічні дослідження Львівського університету. – Львів, 2008. – Вип.11. – С. 209–237.

·      Karol Hadaczek (1873–1914) and the begginnings of archaeology in universities of the North-East borderland of the Austro-Hungarian Monarchy // Archaeologia Polona. – Warsaw, 2009. – Vol. 47. – P. 59–89 [співавт.: J. Lech].

·      Формування української археології в Галичині у ХІХ столітті: Ісидор Шараневич (1829–1901) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2009. – Вип. 13. – С. 307–321.

·      Lwowska archeologia przed I Wojna Światową // Profesor Leon Kozłowski. Red. Stefan Karol Kozłowski, Oleksandr Sytnyk. – Lwów; Warszawa 2010. – S. 18–82.

·      Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2010. – Вип. 14. – С. 440–453.

·      Наукове Товариство імені Шевченка та археологічні студії на заході України до Першої світової війни // Археологія і давня історія України. Історія археології: дослідники та наукові центри. – Вип. 9. – Київ, 2012. – С. 58–67.

·      Кароль Гадачек і його внесок у розвиток львівської археології // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2013. – Вип. 17. – С. 251–266.

·      Життя і діяльність Богдана Януша в контексті інтелектуального середовища Галичини // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2014. – Вип. 18. – С. 442–468.

·      Замки Східної Галичини у дослідженнях археологів ХІХ – початку ХХ століття // Zamki w Karpatach. – Krosno, 2014. – C. 409–422.

·      “Вмів він розбудити серед молоді запал до вивчення класичного мистецтва і доісторичної культури”: Кароль Гадачек в оцінці сучасників // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Історія археології: міжособистісні та інституціональні комунікації. – Львів, 2015. – Вип. 19. – С. 58–68.

·      Памʼяткоохоронні традиції кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. у археологічному середовищі Галичини // Сіверщина в історії України. – Глухів, 2016. – Вип. 9. – С. 42–49.

·      Археологічний вимір пам’яткоохоронних практик у Галичині (1918–1928) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2016. – Вип. 20. – С. 394–413.

·      Archaeologists from L'viv in the formation of European intellectual environment of the middle of ХІХ – first quarter of ХХ century (interaction direct and indirect) // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Archaeologica. – 2016. – Vyp. 31. – S. 195–218.

·      Сакральні пам’ятки Галича та його околиць до Першої світової війни // Badania archeologiczne zespołów sakralnych w Karpatach. – Krosno, 2016. – С. 11–35.

·      The Life and Work of Bohdan Janusz (1887–1930) in the Context of the Intellectual Environment of the Galicia Region // Between History and Archaeology: Papers in honour of Jacek Lech. – Oxford, 2017. – S. 403–418.

·      Археологія і влада: діяльність археологів Наукового товариства імені Шевченка в контексті памʼяткоохоронної реформи 1928 року // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2017. – Вип. 21. – С. 258–284.

·      Світло й тіні музейно-археологічного життя Львова першої половини ХХ ст. (на прикладі Музею Дідушицьких) // Сіверщина в історії України. – Глухів, 2018. – Вип. 11. – С. 380–386.

·      З’їзди студентів-археологів польських університетів у 1930-х рр.: львівський вимір // Вісник ХНУ. Серія історія. – Харків, 2018. – Вип. 54. – С. 82–95.

• Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) // Сіверщина в історії України. Київ; Глухів, 2019. Вип. 12. С. 317–323.

• Університетська археологія міжвоєнного Львова через призму пам’яткоохоронного законодавства 1928 року // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині / відп. ред. О. Ситник. Львів, 2019. Вип. 23. С. 362–378. 

• Influences of Sites of Trypillia BI – Cucuteni A4 Stages on the Establishing of Styles of Panting of Ceramic Ware of Zalischyky Group of Trypillia ВI–ВII Stages (Upper and Middle Dnister Region) // Hiperboreea. Bucharest, 2019. Vol. VI. No. 2. S. 5–20 [співавт.: Yakovyshyna Y., Koropetskyi R., Sytnyk О.]

• В австрійському, польському й радянському Львові: просопографічний портрет Маркіяна-Ореста Смішка // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2020. Вип. 24. С. 11–46. 

• New view on the beginning of the history of the annalistic Plisnesk //  Східноєвропейський історичний вісник. 2020. Вип. 14. С. 225–228. Monograph Review: Radosław Liwoch. Zabytki z wykopalisk Teodora Nieczuja-Ziemięckiego w latopisowym Pleśnisku (Podhorce na Ukrainie). Kraków: Ekodruk, 2018. 168 s. [співавт.: Hupalo V.]

• Роль греко-католицької церкви у розвитку археології на прикладі Богословської академії у Львові (1929–1939) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2021. Вип 34.

• «На підложі праці того самоука виростали університетські катедри і професорські берети»: інформативні можливості некрологів для вивчення львівської археології кінця ХІХ – першої половини ХХ століття // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині / відп. ред. Н.Булик. Львів, 2022. Вип. 26. С. 263-275.

• Наукова комунікація львівських археологів на прикладі дослідження пам’яток латенського і римського часів у міжвоєнний період. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. Ігор Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2022. Вип. 35. С. 113–129. [співавт.: Берест Р.]

• Латенський і римський час в дослідженнях львівських археологів в роки Другої Речі Посполитої (1918–1939). Okres lateński i wpływów rzymskich w Karpatach, Krosno 2022. С. 33–53.

• Medieval sacred monuments on the territory of Halych-Volynian Rus’: the history of research in the XIX – early XX centuries. Przegląd Archeologiczny. 2022. Vol. 70. P. 245–274. [співавт.: Lutsyk I.]

• The Didushytsky family's mission in conservation and research of Galician historical and archaeological heritage. Східноєвропейський історичний вісник. 2023. Вип. 27. С. 81–89. (співавт.: Berest R.)

• Lviv archaeological environment during World War I. Archaeologia Polona. Vol. 61 (2023). P. 75–104. (співавт.: Berest R.)

• Булик Н., Войтович М. Археологія НТШ, написана світлом: львівська колекція фотонегативів міжвоєнного часу. Український історичний журнал. 2023. № 6 (573). С. 78–92. https://doi.org/10.15407/uhj2023.06.078 (співавт.: Войтович М.).

• Середньовічні міста Галичини: історія археологічних досліджень у міжвоєнний період. Wczesne średniowiecze w Karpatach, Krosno 2023. С. 141–168.