Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть). Книга 1.

Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ початок ХХІ століть): монографія / [відп. ред. Ігор Соляр; упоряд. Михайло Романюк]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2018. Кн. 1. 436 с.

Проаналізовано особливості забезпечення освітніх потреб національних меншин в Австро-Угорській монархії, Західноукраїнській Народній Республіці, Російській імперії, Другій Речі Посполитій. Досліджено специфіку формування державної освітньої політики в СРСР та її практичне втілення в життя в Українській РСР. Продемонстровано моделі реалізації права національних меншин на освіту в незалежній Україні. Схарактеризовано вплив громадських інституцій на освітній процес національних меншин в Україні. Розглянуто міжнародні стандарти захисту прав національних меншин та народів на освіту.

Для істориків, педагогів, усіх, хто цікавиться новітньою історією України.


Завантажити оригінал



Дивіться також:

Цивільно-військове співробітництво на території Донецької та Луганської областей: моделі, тенденції, перспективи
Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ.
Дидик-Меуш, Ганна Комбінаторика в українській мові XVI–XVIII століть: теорія, практика, словник.
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.