Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ.

Кісь Н. Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків.Про джерела історичної політики УГКЦ. Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2018. Львів. 184 с.

Книга присвячена історії Української греко-католицької церкви у першій половині ХХ ст. Структури, яка на той час складалася із неоднорідних, часто протилежно зорієнтованих середовищ та задовільняла не лише духовні запити суспільства, але й часто виступало промотором ідеологічно-історіософських, політичних та соціальних гасел.

Питання «візантинізації», автокефалії, мови, календаря, а також громадсько-політичної активності духовенства розглядається у контексті внутрішніх церковних дискусій, пов’язаних із цивілізаційним вибором між Сходом і Заходом, а також крізь призму модернізаційних чинників, націоналізму та соціалізму.

Ознайомитись із текстом монографії Назара Кіся у форматі pdf можна тут

Дивіться також:

Цивільно-військове співробітництво на території Донецької та Луганської областей: моделі, тенденції, перспективи

Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть). Книга 1.

Дидик-Меуш, Ганна Комбінаторика в українській мові XVI–XVIII століть: теорія, практика, словник.

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.