Мовні обрії: Збірник пам’яті Левка Полюги

Мовні обрії: Збірник пам’яті Левка Полюги / Відп. ред. О. Сімович. − Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2013 (Серія “Історія мови”). − 232 с.

У збірникові пам’яті відомого львівського ученого Професора Левка Михайловича Полюги уміщено статті та матеріали його колег із відділу української мови Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича та його учнів. Левко Полюга був не тільки талановитим ученим-лексикографом, а й лексикологом, фаховим мовознавцем, педагогом, усебічно обдарованою особистістю.

Різноаспектні студії охоплюють проблеми вивчення лексики, морфології, синтаксису староукраїнських текстів; подано матеріали до Словника українських особових імен середини ХVІ ст. Серед запропонованого - статті, у яких висвітлено актуальні питання діалектології, репрезентовано мовно-культурне буття українців.

Для фахівців-філологів, культурологів і всіх, кого цікавлять проблеми мови й культури.

Відповідальний редактор: Оксана Сімович

Рецензенти:

- доктор філологічних наук, професор Ірина Кочан
- доктор філологічних наук, професор Флорій Бацевич

ISBN 978–966–02-6064–1 (серія)
ISBN 978–966–02-6275–1 (серія)

Зміст:

  • Оксана Сімович. Переднє слово - 7
  • Уляна Єдлінська. Місто і його мешканці у «Словнику української мови ХVI – І половини XVII ст.» - 9
  • Наталія Багнюк. Особливості графіки середньошрифтового Євангелія - 24
  • Ганна Войтів, Ольга Кровицька. Критерії добору ілюстративного матеріалу в історичному словнику - 34
  • Ганна Дидик-Меуш. Жіночі образи в документах Львівського ставропігійського братства (із циклу «Мова львівських пам’яток») - 49
  • Уляна Добосевич. У пошуках пожитку для душі: порівняльні конструкції в «Духовних бесѣдах» 1627 року - 60
  • Ольга Заневич. Родовий прямого об’єкта в конструкціях із дієсловами конкретної фізичної дії (в українській мові XVI – XVII століть) - 76
  • Ольга Кровицька. «Лєксис» Лаврентія Зизанія в сучасних лексикографічних інтерпретаціях - 91
  • Юрій Осінчук. Українська мова в Добриловому Євангелії - 99
  • Роман Осташ, Любов Осташ. Українські особові імена середини XVII століття як об’єкт лексикографії - 111
  • Ірина Романина. Текстові категорії як критерії аналізу діалектного тексту - 118
  • Оксана Сімович. Евфемізми і табу у весільному фольклорі - 128
  • Галина Тимошик. Біблієантропоніми Адам і Єва в координатах українського мовно-культурного виміру - 134
  • Ольга Тріль. Слово зодіак у пам’ятках української мови - 152
  • Наталія Хібеба. Мовно-культурний аспект звичаєвого права бойків (шлюбні угоди) - 160
  • Наталія Хобзей. Дієслова із префіксом ви- в «Поученіях на евангеліе по Няговскому списку 1758 г.» - 172
  • Ірина Черевко. Концептосфера мовленнєвої діяльності людини у фразеосистемі староукраїнської мови - 180
  • Галина Чуба. Руський проповідницький дискурс другої половини XVI – першої половини XVII століть - 189
  • Віра Шелемех. Назви посуду для рідини в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя - 204
  • Тетяна Ястремська. Лексема верем’я в часовому та просторовому вимірах - 213

Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Писемні пам’ятки: від картотеки до словника
Писемні пам'ятки: сучасне прочитання
Українська мова в Галичині: історичний вимір
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.